НАТО не підтримає заклики Трампа про значне збільшення витрат на оборону – Reuters
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
Однак, зазначають офіційні особи та аналітики, найімовірніше, НАТО погодиться вийти за межі своїх чинних цілей.
Цього тижня обраний президент США Дональд Трамп заявив, що члени альянсу повинні тратити 5% свого ВВП на оборону, що набагато більше, аніж встановлені зараз 2%.
Подібні заяви Трамп робить не вперше. Ще під час свого першого президентського терміну він погрожував не захищати членів НАТО, які не вкладають достатньо в оборону.
У НАТО зазначили, що згодні з необхідністю збільшення витрат на оборону, однак не згодні з цифрою у 5%, яка, як вважають аналітики, буде і політично, і економічно недосяжною майже для всіх членів альянсу. У такому випадку країнам доведеться вкладати сотні мільярдів доларів на оборону.
Та, як повідомляють офіційні особи, на саміті НАТО у Гаазі у червні, найімовірніше, буде ухвалено нову ціль, викликану побоюваннями, що Росія може вдертись у країну НАТО.
Поки невідомо, якою буде нова ціль і чи буде вона достатньою, аби задовольнити Трампа. Дехто очікує, що члени альянсу після суперечок досягнуть цілі у 3% ВВП. Але навіть така ціль буде непосильною для багатьох, які і зараз ледь досягають цілі у 2% ВВП.
“Схоже, що відбудеться зрушення. Я не думаю, що це буде 5%, що було б нереальним майже для кожної країни світу зараз, але… це буде не 2%, яких ми вже ледь досягаємо, але це буде понад 2%”, – сказав міністр оборони Італії Гвідо Кросетто.
Італія, яка витрачає на оборону близько 1,5% ВВП, входить у список восьми членів НАТО, які не сягли чинної цілі у 2%.
Найбільше на оборону – за показниками 2024 року – витрачають Польща (4,12% ВВП), Естонія (3,43% ВВП) та США (3,38% ВВП).
За оцінками НАТО, у 2024 році загальні витрати на оборону всіх країн-членів сягли 1,474 трлн доларів, з яких близько 968 млрд доларів від США і 507 млрд доларів від країн Європи та Канади. Загальний середній показник склав 2,71% від ВВП.
Деякі аналітики вважають, що пропозиція Трампа про 5% зроблена навмисне, щоб почати перемовини і очікується, що у результаті він погодиться на 3%.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка європейських держав збільшили витрати на оборону. Однак у країнах, де державне фінансування обмежене, а витрати на оборону непопулярні, урядам буде важко знайти додаткові кошти для альянсу.
Відтак, тепер у Європі вважають, що континент повинен робити більше для свого захисту і не покладатись на Сполучені Штати.
Зокрема Франція та країни Балтії наполягають на спільному запозиченні Європейського союзу для фінансування витрат на оборону. Результат цих дебатів може залежати від результатів виборів у Німеччині у лютому, чинний уряд якої проти такої ідеї.
Аби стати самостійнішими у питанні оборони, ЄС потрібно витрачати більше на розвиток можливостей, які зараз надають США.
За словами Камілли Гранд, яка працює в аналітичному центрі Євроради з міжнародних відносин, поточна безпекова ситуація свідчить, що Європа повинна витрачати на оборону близько 3% ВВП.
Марі-Агнес Штрак-Циммерман, очільниця підкомітету з оборони Європарламенту, вважає, що Європа повинна збільшувати витрати, але не ставити якісь конкретні цифри.
“Нам потрібно мобілізувати набагато більше грошей, але ми не повинні дозволяти Трампу звести нас з розуму”.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.