НАТО не підтримає заклики Трампа про значне збільшення витрат на оборону – Reuters
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
Однак, зазначають офіційні особи та аналітики, найімовірніше, НАТО погодиться вийти за межі своїх чинних цілей.
Цього тижня обраний президент США Дональд Трамп заявив, що члени альянсу повинні тратити 5% свого ВВП на оборону, що набагато більше, аніж встановлені зараз 2%.
Подібні заяви Трамп робить не вперше. Ще під час свого першого президентського терміну він погрожував не захищати членів НАТО, які не вкладають достатньо в оборону.
У НАТО зазначили, що згодні з необхідністю збільшення витрат на оборону, однак не згодні з цифрою у 5%, яка, як вважають аналітики, буде і політично, і економічно недосяжною майже для всіх членів альянсу. У такому випадку країнам доведеться вкладати сотні мільярдів доларів на оборону.
Та, як повідомляють офіційні особи, на саміті НАТО у Гаазі у червні, найімовірніше, буде ухвалено нову ціль, викликану побоюваннями, що Росія може вдертись у країну НАТО.
Поки невідомо, якою буде нова ціль і чи буде вона достатньою, аби задовольнити Трампа. Дехто очікує, що члени альянсу після суперечок досягнуть цілі у 3% ВВП. Але навіть така ціль буде непосильною для багатьох, які і зараз ледь досягають цілі у 2% ВВП.
“Схоже, що відбудеться зрушення. Я не думаю, що це буде 5%, що було б нереальним майже для кожної країни світу зараз, але… це буде не 2%, яких ми вже ледь досягаємо, але це буде понад 2%”, – сказав міністр оборони Італії Гвідо Кросетто.
Італія, яка витрачає на оборону близько 1,5% ВВП, входить у список восьми членів НАТО, які не сягли чинної цілі у 2%.
Найбільше на оборону – за показниками 2024 року – витрачають Польща (4,12% ВВП), Естонія (3,43% ВВП) та США (3,38% ВВП).
За оцінками НАТО, у 2024 році загальні витрати на оборону всіх країн-членів сягли 1,474 трлн доларів, з яких близько 968 млрд доларів від США і 507 млрд доларів від країн Європи та Канади. Загальний середній показник склав 2,71% від ВВП.
Деякі аналітики вважають, що пропозиція Трампа про 5% зроблена навмисне, щоб почати перемовини і очікується, що у результаті він погодиться на 3%.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка європейських держав збільшили витрати на оборону. Однак у країнах, де державне фінансування обмежене, а витрати на оборону непопулярні, урядам буде важко знайти додаткові кошти для альянсу.
Відтак, тепер у Європі вважають, що континент повинен робити більше для свого захисту і не покладатись на Сполучені Штати.
Зокрема Франція та країни Балтії наполягають на спільному запозиченні Європейського союзу для фінансування витрат на оборону. Результат цих дебатів може залежати від результатів виборів у Німеччині у лютому, чинний уряд якої проти такої ідеї.
Аби стати самостійнішими у питанні оборони, ЄС потрібно витрачати більше на розвиток можливостей, які зараз надають США.
За словами Камілли Гранд, яка працює в аналітичному центрі Євроради з міжнародних відносин, поточна безпекова ситуація свідчить, що Європа повинна витрачати на оборону близько 3% ВВП.
Марі-Агнес Штрак-Циммерман, очільниця підкомітету з оборони Європарламенту, вважає, що Європа повинна збільшувати витрати, але не ставити якісь конкретні цифри.
“Нам потрібно мобілізувати набагато більше грошей, але ми не повинні дозволяти Трампу звести нас з розуму”.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Цими вихідними на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” з’явилося перше пінгвінятко цього сезону. Воно вилупилося напередодні Дня Антарктиди.
Білий дім повідомив, що “цілком оптимістичний” напередодні зустрічі спецпосланця США Стіва Віткоффа з президентом РФ Володимиром Путіним.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала вторгнення Білорусі у повітряний простір Литва “гібридною атакою” режиму Лукашенка.
Нідерланди перекинули до Польщі системи ППО Patriot і NASAMS, щоб посилити захист логістичного хабу НАТО в Жешуві – ключового вузла, через який проходить військова допомога для України.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Китай становить загрозу національній безпеці країни, водночас наголосивши на важливості збереження тісних ділових зв’язків із Пекіном.