НАТО підтвердило довгострокову підтримку України після спільного засідання Ради оборони
Джерело: CNN
4 жовтня НАТО підтвердило свою довгострокову підтримку Києву після засідання нової ради оборони між військовим альянсом та Україною.
Заступниця генерального секретаря альянсу Мірча Джоана головувала на засіданні Ради Україна-НАТО (NUC) у Брюсселі. За її словами, безпека України має велике значення для групи. Джоана високо оцінила зусилля союзників і України щодо швидкого виконання рішень Вільнюського саміту НАТО, мовиться у заяві НАТО.
Вільнюський саміт у липні став першим засіданням NUC, у якому взяв участь президент Володимир Зеленський. Однією з головних цілей було посилення підтримки України.
На зустрічі 4 жовтня у Брюсселі взяла участь віце-прем’єр-міністерка Ольга Стефанішина.
У заяві НАТО зауважили, що союзники продовжуватимуть допомагати Україні, зокрема через Комплексний пакет допомоги альянсу та забезпечуючи “повну оперативну сумісність українських сил з НАТО”. Під час засідання наголосили, що Україна “ближча до НАТО, ніж будь-коли”.
Довідка. NUC – спільний орган, де Україна та її союзники збираються для консультацій у кризових ситуаціях і для “прийняття рішень як рівних”, згідно з НАТО. Цього року Рада Україна-НАТО замінила Комісію Україна-НАТО, яка з 1997 року була органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин Україна-НАТО.
- 28 вересня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який прибув до України з робочим візитом.
- Єнс Столтенберг заявив у четвер, 28 вересня, що українські війська “поступово завойовують позиції” у контрнаступі проти армії РФ.
- 12 липня відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО у Вільнюсі.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.