Нацбанк випустив монету, присвячену пам’яті страчених, закатованих та загиблих у полоні

Джерело: НБУ

28 липня, у День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, котрі були страчені, закатовані або загинули у полоні, Національний банк України ввів у обіг нову обігову пам’ятну монету.

“Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”

Джерело: НБУ

Монета увічнює пам’ять про всіх військових та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули в полоні внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Ми закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоб вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Ми не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди, – прокоментував глава НБУ Андрій Пишний.

Про дизайн

Монета має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.

Аверс монети ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.

На її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів – образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис ПАМ’ЯТІ СТРАЧЕНИХ, ЗАКАТОВАНИХ АБО ЗАГИБЛИХ У ПОЛОНІ.

Художник реверсу монети – Микола Коваленко, художник аверсу – Володимир Дем’яненко. Скульптор – Володимир Дем’яненко.

Пам’ятна монета є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень.

Поступово в готівковий обіг буде введено два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет.

  • 28 липня в Україні вшановують пам’ять страчених, закатованих або загиблих у російському полоні військовополонених, добровольців і цивільних. Пам’ятний день був запроваджений Верховною Радою у 2025 році.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.