Науковці шукають розв’язання проблем Дністра та Дністровського водосховища: що пропонують

Джерело: пресслужба Мінагрополітики

Води Дністровського водосховища – одного з найважливіших водних джерел України, наразі інтенсивно використовуються частково для виробництва електроенергії та виконання міжнародних зобов’язань по спуску води, що призводить до різких коливань рівня води, що завдають великої шкоди екосистемі водойми.

У Державному агентстві водних ресурсів України раніше пояснили, що різке обміління пов’язано з обстрілами Росії по енергетичній інфраструктурі. Щоб стабілізувати систему, Дністровська працює на повну потужність і відбувається скид води з Дністра.

Починаючи з середини квітня 2024 року, мали місце випадки значного збільшення скидних витрат з Дністровської ГЕС ПрАТ “Укргідроенерго”. Це було вимушеним заходом для підтримання стабільної роботи системи та призвело до значного зниження рівня води Дністровського водосховища, – поінформували в агентстві.

Нині ж осушення природних нерестовищ, загибель ікри та мальків, втрата кормової бази – лише деякі з проблем, перед якими постають аборигенні представники іхтіофауни Дністра.

Своєю чергою, науковці та державні службовці наголосили на необхідності штучного розведення аборигенних видів риб для підтримання та відновлення їх популяцій. Зокрема, запропонували впровадження Нацплану відновлення вугра європейського, технології введення в аквакультуру та товарного відтворення вирезуба причорноморського, найбільша популяція якого збереглася саме в Дністровському водосховищі.

Окрім того, запобігти подальшим проблемам також може встановлення штучних нерестовищ для відтворення риб фітофілів, літофітів та псамофілів в умовах падіння рівня води.

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру командувачу Чорноморського флоту РФ Сергію Пінчуку, котрий у липні 2024 року наказав ударити “Калібрами” по багатоповерхівці у Києві

Кількість громадян Росії з посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання у країнах Європейського Союзу зросла на 105 тисяч від початку повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці 2021 року відповідні документи мали 771,8 тисячі росіян, тоді як до кінця 2025-го — вже 876,6 тисячі. Загальна кількість зросла на 13,6%.

5 жовтня та в ніч на 6 жовтня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

Вдень 5 жовтня російські військові вдарили керованими авіабомбами по Слобідському району Харкова. У житловому кварталі пошкоджено багатоповерхівки та автомобілі.

Вдень 5 жовтня російські війська вдарили безпілотником по багатоповерхівці у Бердичеві. Внаслідок атаки пошкоджені квартири на кількох поверхах, повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.