Науковці шукають розв’язання проблем Дністра та Дністровського водосховища: що пропонують

Джерело: пресслужба Мінагрополітики

Води Дністровського водосховища – одного з найважливіших водних джерел України, наразі інтенсивно використовуються частково для виробництва електроенергії та виконання міжнародних зобов’язань по спуску води, що призводить до різких коливань рівня води, що завдають великої шкоди екосистемі водойми.

У Державному агентстві водних ресурсів України раніше пояснили, що різке обміління пов’язано з обстрілами Росії по енергетичній інфраструктурі. Щоб стабілізувати систему, Дністровська працює на повну потужність і відбувається скид води з Дністра.

Починаючи з середини квітня 2024 року, мали місце випадки значного збільшення скидних витрат з Дністровської ГЕС ПрАТ “Укргідроенерго”. Це було вимушеним заходом для підтримання стабільної роботи системи та призвело до значного зниження рівня води Дністровського водосховища, – поінформували в агентстві.

Нині ж осушення природних нерестовищ, загибель ікри та мальків, втрата кормової бази – лише деякі з проблем, перед якими постають аборигенні представники іхтіофауни Дністра.

Своєю чергою, науковці та державні службовці наголосили на необхідності штучного розведення аборигенних видів риб для підтримання та відновлення їх популяцій. Зокрема, запропонували впровадження Нацплану відновлення вугра європейського, технології введення в аквакультуру та товарного відтворення вирезуба причорноморського, найбільша популяція якого збереглася саме в Дністровському водосховищі.

Окрім того, запобігти подальшим проблемам також може встановлення штучних нерестовищ для відтворення риб фітофілів, літофітів та псамофілів в умовах падіння рівня води.

Президент США Дональд Трамп переконаний, що удари Збройних сил України по об’єктах інфраструктури на території РФ можуть прискорити процес врегулювання повномасштабної війни.

Танкер Yasa Polaris, зафрахтований Chevron для перевезення нафти Каспійського трубопровідного консорціуму, був уражений дроном біля чорноморського узбережжя Росії, повідомила в середу керуюча судном компанія.

Кількість загиблих унаслідок російського обстрілу Києва у середу, 8 липня, зросла до трьох осіб, повідомив мер столиці Віталій Кличко.

У Харкові кількість постраждалих внаслідок атаки РФ зросла до 42 осіб. Медики надають усім необхідну допомогу.

Українські далекобійні безпілотники, здатні уражати цілі на десятки й сотні кілометрів у тилу противника, стали одним із ключових факторів війни. Нині Росія змушена захищати свої логістичні маршрути за допомогою маскування вантажів і систем радіоелектронної боротьби.