Не лише дієта й спорт: вчені виявили зв’язок між характером і довголіттям

Джерело: Science Alert

Особливості характеру можуть відігравати не менш важливу роль у здоровому старінні, ніж харчування, фізична активність чи спілкування з іншими людьми. Такого висновку дійшла міжнародна група дослідників, яка вивчала мешканців італійської Сардинії – одного зі світових регіонів, відомих великою кількістю довгожителів.

Результати дослідження опублікували в журналі International Journal of Applied Positive Psychology.

Науковці досліджували так звану “блакитну зону” Сардинії – територію, де люди частіше доживають до 100 років. Вони хотіли з’ясувати, чи впливають риси характеру на психологічне самопочуття людини, а також на те, як вона оцінює своє фізичне й психічне здоров’я.

Автори зазначають, що визначити вплив особистості на старіння непросто, адже на нього одночасно впливають генетика, спосіб життя, довкілля та інші чинники. Саме тому дослідники звернули увагу на “блакитні зони” – регіони, де люди в середньому живуть довше, а поширеність деяких захворювань є нижчою.

У дослідженні взяли участь 125 людей віком від 71 до 101 року. Із них 55 проживали в сардинській “блакитній зоні”, а ще 70 – у сусідній громаді за її межами. Ці населені пункти обрали тому, що вони мають схожі соціально-економічні й культурні умови, а також однаковий доступ до державної системи охорони здоров’я Італії.

Усі учасники пройшли психологічні тести, опитування та інтерв’ю. Дослідники оцінювали їхнє фізичне й психічне здоров’я, спосіб життя, дозвілля та риси особистості за моделлю “Великої п’ятірки”: відкритість до нового досвіду, сумлінність, екстраверсію, доброзичливість і нейротизм.

Найнеочікуванішим результатом стало те, що мешканці “блакитної зони” не продемонстрували вищих показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, порівняно з іншими учасниками.

Водночас вони значно частіше мали високий рівень відкритості до нового досвіду. Ця риса характеризується допитливістю, інтересом до навчання, готовністю сприймати нові ідеї та бажанням пробувати щось нове.

Крім того, жителі “блакитної зони” краще справлялися зі стресовими ситуаціями, мали вищий рівень емоційної компетентності та частіше присвячували час заняттям, які стимулюють розумову або фізичну активність.

Коли дослідники проаналізували результати всіх учасників разом, вони виявили ще кілька закономірностей.

Люди з високим рівнем відкритості до нового досвіду частіше повідомляли про краще психологічне благополуччя та більше часу приділяли своїм захопленням.

Учасники з високою сумлінністю були більш задоволені життям і краще справлялися з труднощами.

Натомість люди з високим рівнем нейротизму частіше оцінювали свою якість життя, пов’язану зі здоров’ям, нижче.

На думку авторів роботи, особистість навряд чи безпосередньо впливає на тривалість життя. Вона, швидше, визначає поведінку людини та її звички.

Наприклад, допитлива людина, яка цікавиться навколишнім світом, з більшою ймовірністю шукатиме нові враження, підтримуватиме соціальні контакти, матиме хобі, залишатиметься фізично активною та продовжуватиме навчатися.

Таким чином, особистість не замінює здорового харчування чи фізичних навантажень, а допомагає формувати спосіб життя, який сприяє здоровому старінню.

“Поєднання адаптивних рис особистості та ресурсів для подолання труднощів сприяє активнішому способу життя”, – йдеться в дослідженні.

Водночас автори наголошують, що дослідження було відносно невеликим і мало спостережний характер, тому не доводить причинно-наслідкового зв’язку між рисами особистості та здоровим старінням. Для підтвердження цих висновків необхідні додаткові дослідження.

• Регулярне вживання кави може бути пов’язане зі зміцненням здоров’я печінки в довгостроковій перспективі.

• вчені,
• довгожитель,
• довголіття,
• дослідження,
• риси характеру,
• характер