«Не мовчи, полон вбиває!» – у Києві відбулася мирна акція-нагадування про військовополонених і зниклих безвісти

Сьогодні, 9 березня, у Києві біля Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася чергова мирна акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. Попри прохолодну погоду, на заході зібралися десятки людей – родичі, друзі та просто небайдужі громадяни, які не готові миритися з тим, що сотні захисників і захисниць України досі перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

Учасники акції тримали у руках плакати з написами: “Безвісти зниклі — не забуті”, “Стань голосом полонених”, “FREE AZOV”, “Байдужість постукає у двері триколором”. Дехто прийшов із портретами рідних, які вже довгі місяці чи навіть роки не виходять на зв’язок. На деяких фото — обличчя молодих хлопців і дівчат у військовій формі, які ще недавно боронили Україну, а нині їхня доля залишається невідомою. Інші тримали емблеми військових бригад та прапори з символікою ЗСУ.

“Я хочу бачити, як повертаються наші хлопці й дівчата і радіють тому, що їх чекали не тільки вдома, бо їх чекають всі!” — поділилася своїми емоціями одна з учасниць акції, Анастасія. За її словами, кожен подібний захід — це можливість нагадати суспільству й владі, що питання військовополонених не має залишатися в тіні.

Водії, що проїжджали повз, сигналами висловлювали свою солідарність.

Акція “Не мовчи, полон вбиває!” стала голосом у боротьбі за свободу українських захисників. Її учасники закликають не припиняти тиск на міжнародні організації та владу, адже лише постійна увага до цієї проблеми може наблизити день, коли всі українські полонені повернуться додому.

Дитинство під час війни – це завжди трагедія. Але дитинство тих, хто місяцями чекає батьків із фронту, – це особливий, дорослий тягар. Його не скинеш, від нього не сховаєшся, і кожна зовсім маленька людина несе його по-своєму. Дев’ятирічний Іван вигадав власний мовчазний маніфест підтримки: він відмовився стригтися, допоки тато не повернеться з позицій і вони разом не підуть у барбершоп.

За даними Повітряних сил Збройних сил України, протягом травня підрозділи протиповітряної оборони сумарно знищили понад 57 000 повітряних цілей.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження низки ключових об’єктів російської інфраструктури впродовж 1–2 червня.

У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.

1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.