Немовлята віком 2 місяці можуть розрізняти живі та неживі предмети - дослідження

Джерело: Euronews

Нове дослідження припускає, що когнітивний розвиток починається набагато раніше, аніж вважалось, оскільки немовлята активно обробляються та класифікують навколишній світ з раннього віку.

Нові дослідження проведені на двомісячних дітях свідчать, що їхній мозок набагато розвинутіший, аніж вважалось раніше, і здатен розрізняти живі та неживі предмети.

Такого висновку дійшли вчені з Трініті-коледжу у Дубліні, після аналізу зображень МРТ головного мозку понад 130 малюків.

Функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) – це метод, який вимірює зміни рівня кисню у крові, який дає змогу побачити, як наш мозок реагує на різні візуальні стимули.

Дослідження, опубліковане у журналі Nature Neuroscience, зрештою може допомогти вченим та лікарям краще зрозуміти когнітивний розвиток у ранньому віці, а також те, як розвиваються психічні розлади у більш пізньому віці.

У дослідженні брали участь двомісячні малюки, яким проводили сканування мозку. Дітей садили у крісло-мішок, надягали навушники з шумоізоляцією та давали переглядати картинки з зображенням того, що вони зазвичай бачать у перший рік життя.

Зокрема малюкам показували фото тварин та неживих предметів.

“Коли ви дивитесь на кота, ваш мозок може реагувати певним чином, який ми можемо зафіксувати з допомогою фМРТ, і це характерна модель поведінки кота. А якщо я покажу вам щось зовсім інше, наприклад, неживий предмет, наприклад, дерево, ваша реакція може бути цілком іншою”, – пояснила авторка дослідження Кліона О’Доерті.

“Ми знаємо, що у дорослих це дуже надійний та стійкий метод, і ми можемо отримувати різноманітні реакції на такі речі. Але ми досі не знали, чи підходить це для немовлят. Саме це ми і шукали у немовлят”, – додала вона.

У межах дослідження чимало малюків ще раз перевірили у віці дев’яти місяців. За словами О’Доерті, у дев’ятимісячних дітей мозок краще розрізняв живі та неживі предмети, аніж у двомісячних.

Дослідження показує, що мозок немовлят обробляє інформацію про навколишній світ набагато складніше, аніж вважалось раніше.

“Немовлята знають набагато більше, ніж ми думали, і їхній мозок обробляє інформацію про навколишній світ надзвичайно складними способами. Вони не просто лежать пасивно, очікуючи, поки зможуть рухатись та розмовляти. Упродовж першого року життя відбувається багато складних когнітивних процесів. І тепер, завдяки цьому методу, ми можемо дійсно почати це вимірювати”, – заявила О’Доерті.

Густав Судре, професор геномної нейровізуалізації та штучного інтелекту у Королівському коледжі Лондона, заявив, що отримати дані можуть мати значення для розуміння психічного здоров’я та нейророзвинутих розладів у пізньому віці.

“Побачивши, що вони формують ці уяви у своєму мозку набагато раніше, аніж ми думали, і оскільки вони не проявляються цього у поведінці, ми можемо побачити, що мозок – та сама затримка, про яку мовилось раніше – вже має уявлення, яке не проявляється в їхній поведінці. І це особливо цікаво для нас, коли ми починаємо говорити про психічні розлади на основі поведінки, а причини цього у мозку можуть бути набагато раніше”.

Результати нового дослідження показали, що незначні коливання частоти пульсу людини можуть вказувати на ймовірність майбутнього погіршення когнітивних здібностей.
Результати нового дослідження, під час якого вчені Імперського коледжу Лондона проаналізували дані понад 26 тисяч осіб, засвідчили, що так звані “нічні сови” – люди, які лягають спати пізно, – демонструють кращі результати тестів на інтелект, мислення, час реакції та пам’ять, ніж ті, хто засинає рано.

Немовлята віком 2 місяці можуть розрізняти живі та неживі предмети – дослідження