Нескладена присяга не звільняє військового від відповідальності за СЗЧ – Міноборони
Джерело: Міноборони
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.
Нескладена присяга не означає автоматично, що особа ще не стала військовослужбовцем. Частина перша статті 24 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII встановлює різні моменти початку служби:
- для громадянина, призваного під час мобілізації – це день відправлення у військову частину з відповідного ТЦК та СП;
- для особи, прийнятої на військову службу за контрактом – день зарахування до списків особового складу військової частини;
- для курсанта, який до цього не служив – день призначення на посаду курсанта.
Уже наступним етапом є складання присяги військовослужбовцем.
Закон окремо визначає обов’язок скласти присягу, й окремо – юридичний момент початку проходження служби.
Тому мобілізований, котрого відправили до навчального центру (військової частини для бойової підготовки), є військовослужбовцем навіть до складання присяги.
Тобто нескладена присяга сама по собі не звільняє від відповідальності за СЗЧ чи дезертирство за статтями 407 і 408 Кримінального кодексу.
Водночас у кожній конкретній справі необхідно перевіряти, чи справді служба вже почалася відповідно до статті 24.
У відомстві нагадали, що військовослужбовці, котрі здійснили СЗЧ до 12 червня 2026 року включно, можуть скористатися спрощеною програмою повернення до війська. Вона діє до 20 вересня цього року та дає змогу самостійно обрати нову військову частину з переліку понад 70 підрозділів у межах своєї структури.
Процес повернення після СЗЧ
Подати рапорт можна:
- через застосунок “Армія+”;
- напряму до військової частини (для військовослужбовців ЗСУ та ДССТ);
- через 1-й або 2-й центр рекрутингу ЗСУ (для військовослужбовців ЗСУ).
Детальні умови програми та перелік підрозділів – на сайті szch.army.gov.ua.
Далі представники обраного підрозділу перевіряють інформацію та зв’язуються з військовослужбовцем, щоб уточнити деталі служби.
Для ЗСУ та ДССТ рапорт розглядають до семи днів, для НГУ – до чотирьох. Після погодження рапорту в “Армія+” з’являється статус “У дорозі”, який підтверджує повернення до місця служби за погодженим рапортом.
Після повернення і зарахування до списків особового складу військовослужбовцю відновлюють грошове, продовольче та інші види забезпечення.
Підтримку та відповіді на питання щодо повернення на службу можна отримати на гарячій лінії Міністерства оборони України за номером 1519 (щодня з 09:00 до 20:00).
У відомстві наголошують: варто поквапитись, адже спрощена програма діє до 20 вересня 2026 року включно. Після цього повернення відбуватиметься за загальним порядком – через батальйони резерву та судові процедури, без можливості самостійно обрати підрозділ за цією програмою.
- В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.