Німеччина готується до жорстких змін у міграційній політиці
Джерело: Bild
Німецький уряд готується до значних змін у сфері міграції. Під час коаліційних переговорів ХДС/ХСС та СДПН домовилися про низку заходів, спрямованих на зменшення кількості нелегальних мігрантів у країні.
Зокрема, вже у перший день роботи нового уряду планується посилення прикордонного контролю та запровадження механізму відмови у в’їзді – навіть при подачі клопотання про надання притулку.
Одним із ключових питань стало повернення у законодавство формулювання про “регулювання та обмеження” міграції. Представники ХДС/ХСС і СДПН вважають це сигналом про початок розвороту в міграційній політиці.
Берлін також має намір залучити Євросоюз до посилення міграційного режиму, сподіваючись, що інші країни наслідують цей приклад та почнуть відмовляти нелегальним мігрантам ще на власних кордонах.
Водночас Німеччина планує залучати кваліфікованих фахівців для подолання кадрового дефіциту. За даними Інституту німецької економіки, до 2027 року країна відчуватиме нестачу у 728 тисяч працівників, особливо у сфері охорони здоров’я, соціального забезпечення та освіти.
Новий план передбачає розширення повноважень поліції. Вона отримає право затримувати нелегальних мігрантів і пришвидшено їх висилати. Для цього створять спеціальні центри тимчасового утримання перед депортацією.
Реформа громадянства також залишиться чинною, проте влада отримає можливість позбавляти німецького паспорта осіб із подвійним громадянством, якщо їх викриють у зв’язках з екстремістськими угрупованнями.
Окрім того, запроваджуються жорсткіші обмеження на возз’єднання сімей для мігрантів, які мають лише тимчасовий статус притулку.
Раніше голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.
Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.
Консерватори виступили з ініціативою посилення міграційної політики на тлі недавніх нападів у Магдебурзі та Ашаффенбурзі, що призвели до жертв. Документ підтримали також депутати Вільної демократичної партії та правопопулістська “Альтернатива для Німеччини”.
Соціал-демократична партія Німеччини та “Союз-90″/”зелені” виступили проти таких обмежень, оскільки вони, на їхню думку, фактично скасовують право на притулок, гарантоване Основним законом ФРН. Резолюція не є обов’язковою до виконання федеральним урядом та державною владою в цілому.
Вже 31 січня німецькі парламентарі з невеликою перевагою відхилили законопроект про обмеження міграції. Документ передбачав, що федеральна поліція зможе висилати іноземців, яких влада ФРН зобов’язала залишити країну, якщо німецькі поліцейські постануть перед такими особами в зоні своєї відповідальності.
Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Україна намагається переконати США відновити військову та розвідувальну підтримку в межах двосторонніх переговорів. Ключовим аргументом Києва стане демонстрація готовності Володимира Зеленського до швидкого завершення війни з Росією.
Нейт Венс, двоюрідний брат віцепрезидента США Джей Ді Венса, став добровольцем української армії після повномасштабного вторгнення Росії. Перебуваючи у складі батальйону “Вовки да Вінчі” протягом трьох років, оборонець брав участь у боях за Куп’янськ, Бахмут, Авдіївку та Покровськ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 9 березня. З початку доби відбулося 140 бойових зіткнень.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2025 рік. Відзнаку отримали діячі культури, мистецтва, літератури та журналістики.
Глава Міноборони Рустем Умєров провів переговори з міністеркою оборони Литви Довіле Шакалієне під час візиту до Данії. Сторони обговорили постачання зброї, боєприпасів та співпрацю в оборонній промисловості.