Німеччина передала новий пакет військової допомоги Україні
Джерело: уряд Німеччини
В середу, 10 квітня, Німеччина оголосила, що передасть Україні новий пакет військової допомоги, до якого входять снаряди, БпЛА, гвинтівки.
Загалом, новий пакет допомоги включає:
- 6 000 снарядів калібру 155 мм;
- дві машини для розмінування WISENT 1;
- три мінні трали;
- 16 БпЛА Vector;
- 30 БпЛА RQ-35 Heidrun;
- 680 штурмових гвинтівок Haenel MK556;
- 120 гвинтівок Haenel CR308;
- 50 снайперських гвинтівок Haenel HLR338;
- мільйон набоїв для стрілецької зброї;
Німеччина також надасть мобільні системи розмінування, детонатори, інфрачервоні камери та засоби протидії БпЛА.
Німеччина вже виділила на військову допомогу Україні близько 5 мільярдів євро (у 2023 році) і 1,6 мільярда євро (у 2022 році). Ще 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки вторгнення на постачання в період з 2025 по 2028 рік.
- Велика Британія, Німеччина та Польща, — країни є найбільшими європейськими донорами України, – спільно зобов’язалися виділити більше, як США у відсотковому відношенні до ВВП.
- У міністерстві оборони Німеччини повідомили, що нададуть Україні 180 000 артилерійських боєприпасів як свій внесок в чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України.
11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.
Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.
На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.