Німеччина передала новий пакет військової допомоги Україні
Джерело: уряд Німеччини
В середу, 10 квітня, Німеччина оголосила, що передасть Україні новий пакет військової допомоги, до якого входять снаряди, БпЛА, гвинтівки.
Загалом, новий пакет допомоги включає:
- 6 000 снарядів калібру 155 мм;
- дві машини для розмінування WISENT 1;
- три мінні трали;
- 16 БпЛА Vector;
- 30 БпЛА RQ-35 Heidrun;
- 680 штурмових гвинтівок Haenel MK556;
- 120 гвинтівок Haenel CR308;
- 50 снайперських гвинтівок Haenel HLR338;
- мільйон набоїв для стрілецької зброї;
Німеччина також надасть мобільні системи розмінування, детонатори, інфрачервоні камери та засоби протидії БпЛА.
Німеччина вже виділила на військову допомогу Україні близько 5 мільярдів євро (у 2023 році) і 1,6 мільярда євро (у 2022 році). Ще 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки вторгнення на постачання в період з 2025 по 2028 рік.
- Велика Британія, Німеччина та Польща, — країни є найбільшими європейськими донорами України, – спільно зобов’язалися виділити більше, як США у відсотковому відношенні до ВВП.
- У міністерстві оборони Німеччини повідомили, що нададуть Україні 180 000 артилерійських боєприпасів як свій внесок в чеську ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.