Німеччина розглядає можливість конфіскації російських активів

Джерело: Фрідріх Мерц в інтерв’ю ZEIT

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запевнив, що ФРН спільно з союзниками планує задіяти усі можливі інструменти тиску на Росію задля припинення вогню в Україні.

Мерц уточнив, що наразі мовиться про посилення санкцій в енергетичній та банківській сфері, а також обмеження стосовно фізичних осіб та подальші дії щодо російських активів. Партнери спільно працюють над цим рішенням.

Коментуючи пропозицію щодо конфіскації заморожених активів РФ, канцлер пояснив, що нині вивчається така можливість. Він запевнив, що Німеччина готова її реалізувати, якщо рішення буде юридично обґрунтованим.

Ми маємо усвідомлювати ризики, котрі такий крок тягне за собою для європейського фінансового ринку, — додав глава німецького уряду.

За даними Bloomberg європейські лідери очікують на завершення перемовин між Україною та Росією у Туреччині і, зважаючи на результати, проситимуть США запровадити нові санкції проти РФ.

Джерела агентства повідомили, що представники США та Європи поспілкувались ввечері 12 травня. У розмові з’ясувалось, що Штати хочуть дати змогу Україні та Росії провести перемовини, перед тим, як посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна.

Відтак, якщо Путін відмовиться прибути на зустріч з президентом України Володимиром Зеленським 15 травня, або ж на зустрічі РФ і далі відмовлятиметься від негайного та безумовного припинення вогню, європейські лідери закликатимуть президента США Дональда Трампа виконати свої санкційні погрози.

Тоді як джерела Reuters інформують, що “масштабні” санкції, котрі європейські лідери погрожують запровадити проти Росії, якщо Володимир Путін не погодиться на припинення вогню в Україні, постають перед серйозними політичними перешкодами та потребуватимуть підтримки США для досягнення успіху.

Лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі заявили 10 травня у Києві, що Росія зазнає нових каральних заходів, якщо не прислухається до закликів щодо 30-денного припинення вогню протягом кількох днів.

Проте, ця обіцянка не вразила Путіна, котрий натомість закликав до прямих переговорів з Україною у Стамбулі 15 травня. Президент США Дональд Трамп підтримав цей заклик, підірвавши зусилля європейських лідерів продемонструвати, що Трамп твердо погоджується з погрозами ЄС.

Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок повторив попередження, заявивши, “якщо цього тижня не буде реального прогресу, ми спільно на європейському рівні працюватимемо над суттєвим посиленням санкцій”. Він сказав, що Європа прагнутиме націлитись на такі сектори, як енергетичний та фінансовий ринки. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підтвердив у понеділок, що Європейській комісії було запропоновано запропонувати нові санкції у цих сферах.

Дипломати стверджують, що після 16 пакетів санкцій, запроваджених ЄС проти Росії, дедалі складніше досягти необхідної одностайності серед 27 членів блоку для ухвалення нових важливих заходів.

Зокрема Угорщина, котра підтримує тісні зв’язки з Росією, часто блокувала або намагалася пом’якшити нові важливі санкції проти Москви.

Джерела пояснили, що лише тиск з боку адміністрації Трампа може змусити Будапешт змінити курс, проте, поки що жодних ознак готовності до цього не було.

Деякі європейські посадовці кажуть, що вони координують дії з Вашингтоном щодо можливих подальших санкцій. Однак, поки що незрозуміло, чи готовий Трамп об’єднати зусилля з європейцями.

Посли ЄС мають узгодити 17-й пакет санкцій вже 14 травня, який в першу чергу торкнеться російського “тіньового флоту” у поєднанні з окремими заходами щодо хімічної зброї, прав людини та російських гібридних загроз.

Їх легше ухвалити, оскільки в ЄС закінчуються масштабні цілі для санкцій. Спроби вдарити по газовому чи ядерному секторам Росії щоразу заходять у глухий кут.

Деякі посадовці знову порушили старі ідеї, наприклад, зниження граничної ціни у $60 на російську нафту, яку погодила “Група семи”. Проте, знову таки, для цього потрібна підтримка Вашингтона, а за минулі два роки жодних змін не відбулося, попри обіцянку періодично переглядати рівень обмежень.

Разом з тим, дипломати застерігають, що гучні заяви лідерів можуть підірвати довіру до ЄС, якщо за словами не буде дій.

Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.

Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.

На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.

Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.

У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.