Німеччина спорядила Україні новий пакет військової допомоги

Джерело: список військової підтримки України на сайті уряду ФРН

29 квітня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив ЗРК Skynex, ракети та боєприпаси.

У пресслужбі зауважили, що Німеччина підтримує українську армію в тісній координації зі своїми партнерами та союзниками.

До оновленого списку увійшли:

  • десять бронетранспортерів MARDER з боєприпасами та запчастинами;
  • боєприпаси для танків LEOPARD 2;
  • ракети для систем ППО IRIS-TSLM;
  • майже 30 тисяч боєприпасів для зенітних танків GEPARD;
  • два ЗРК Skynex з боєкомплектом;
  • мостоукладальний танк BIBER із запчастинами;
  • інженерний танк DACHS;
  • 7,5 тисяч боєприпасів 155-мм калібру;
  • 11 плугів для розмінування;
  • 120-мм мінометні боєприпаси;
  • шість великовантажних напівпричепів M1070 Oshkosh;
  • 600 світлодіодних ламп;
  • 60 підвісних моторів;
  • 3000 протитанкових систем MATADOR;
  • близько 2000 маскувальних сіток;
  • пончо;
  • 100 тисяч аптечок;
  • набої до стрілецької зброї;
  • бортова система протиракетного захисту для вертольотів і літаків AMPS

Військову допомогу на суму близько 28 мільярдів євро вже надано Німеччиною або призначено для підтримки України протягом наступних кількох років.

Зауважується, що кошти на ініціативу з розбудови потенціалу безпеки лише у 2024 році для військової допомоги Україні становлять приблизно 7,1 млрд євро. На додаток до цього є дозволи на прийняття зобов’язань у наступні роки на суму приблизно 6 мільярдів євро.

На військову допомогу Україні вже витрачено близько 5 мільярдів євро (2023 рік) і 1,6 мільярда євро (2022 рік). Ще 2,9 мільярда євро виділено в перші два роки війни на постачання в період з 2025 по 2028 рік.

З початку російсько-загарбницької війни 24 лютого 2022 року Німеччина надала  Україні матеріалів із постачань Федеральних збройних сил на суму близько 5,2 млрд євро. Крім того, понад 10 тисяч українських військових пройшли військову підготовку в Німеччині. Витрати на навчання на сьогодні становлять близько 282 мільйонів євро. Подальші витрати, які ми тут не будемо називати, пішли на лікування поранених українських військових.

  • Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна.
  • Нещодавно уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.
  • Речник Повітряних сил Ілля Євлаш повідомив, що новий Patriot від Німеччини вже найближчим часом спорядять Україні.
  • Німеччина виступила з ініціативою надати Україні обладнання зі своїх закритих теплових електростанцій (ТЕС), щоб допомогти країні впоратися з енергетичною кризою, що загострилася після останніх російських ударів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.