Німеччина виділила Україні 5 млрд євро на виробництво далекобійних ракет

Джерело: спільне пресконференція Фрідріха Мерца та Володимира Зеленського

Україна та Німеччина домовилися спільно виробляти далекобійні ракети, підтвердив канцлер ФРН Фрідріх Мерц на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні.

Зокрема у межах угоди, котру підписали міністри оборони Борис Пісторіус та Рустем Умеров, на українській території з німецьким фінансуванням випускатимуться ракети, котрі вже стоять на озброєнні ЗСУ та можуть бути розміщені у військах протягом тижнів. У цих ракет не буде обмежень на дальність, повідомив Мерц.

Як пише Politico, фінансування проекту здійснюватиметься коштом пакету військової допомоги Берліна на 5 млрд євро.

За даними Bild, дальність ракет становитиме 2,5 тисяч км, що дозволить “дотягуватися” до Москви, Санкт-Петербурга, а також військових об’єктів за полярним колом. Крім витрат на випуск ракет, пакет допомоги Німеччини міститиме нові контракти на системи ППО, боєприпаси та матеріально-технічну підтримку, включаючи технічне обслуговування інфраструктури та супутникового зв’язку.

Зеленський підтвердив, що лідери України та Німеччини домовилися про співпрацю у сфері виробництва в Україні зброї, зокрема безпілотників.

Додамо, Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна.

Нещодавно уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.

Раніше стало відомо, що Сполучені Штати погодили передачу Україні 125 далекобійних ракет та 100 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot від Німеччини.

Своєю чергою, Швеція профінансує виробництво українських далекобійного озброєння за “данською моделлю”. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що країна незабаром виділить “значні кошти” для серійного виготовлення українських далекобійних ракет та безпілотників.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.