Німецький концерн Rheinmetall передав Україні першу БМП Lynx
Джерело: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Мілітарний
Німецький оборонний концерн Rheinmetall передав Україні першу бойову машину піхоти KF41 Lynx.
Виготовлену на заводі в Унтерлюсі, БМП Lynx відправили в Україну наприкінці 2024 року.
За словами генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера, машина проходить випробування в ЗСУ, “щоб серійне замовлення можна було розмістити якомога швидше”.
Довідка: Rheinmetall презентував БМП Lynx у 2018 році. Вона важить 44 тонни, оснащена 30 або 35-мм автоматичною гарматою, кулеметом і пусковою установкою для протитанкових ракет.
БМП має захист від 30-мм снарядів спереду і від 14,5-мм збоку. Дно машини захищене від вибуху еквівалентом 10 кг тротилу.
Машина має двигун Liebherr D9612 потужністю 1470 к.с., що дозволяє досягати швидкості 70 км/год і мати запас ходу 500 км. Екіпаж складається з трьох осіб, а десант – до 9 бійців.
- Німецький концерн Rheinmetall постачить Україні 180 тисяч снарядів для зенітних установок Gepard.
- У грудні 2024 року німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення на постачання 20 бойових машин піхоти Marder 1A3 для України.
На території львівської школи між двома батьками учнів стався конфлікт, який переріс в стрілянину. Один із чоловіків отримав поранення.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон повідомив, що проходив лікування від раку простати, і закликав уряд запровадити цільову програму скринінгу для раннього виявлення цього захворювання.
201 народний депутат 9-го скликання із шести фракцій та груп: “Слуга Народу”, “Платформа за життя та мир”, “ДОВІРА”, “Відновлення України”, “За майбутнє” та позафракційні, підтримали два законопроекти, що обмежують доступ до публічних електронних реєстрів.
З 31 березня через затримки Адміністрації президента США Дональда Трампа з обробкою гуманітарної програми для українців майже 200 тисяч людей опинилися під загрозою втратити свій легальний статус.
Адміністрація Дональда Трампа впровадила нові критерії, за якими США можуть вважати певні державні політики порушенням прав людини. До таких підходів відносяться програми, що підтримують расове чи гендерне різноманіття, рівність та інклюзію.