Нобелівська лауреатка Хан Канг відмовилася від пресконференції через війни у світі

Джерело: Yonhap

Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 року південнокорейська письменниця Хан Канг вирішила не проводити пресконференцію через конфлікти у світі, серед яких російсько-українська війна.

За словами її батька, Хан відмовилася від пресконференції з приводу її нагородження Нобелівською премією з поваги до тих, хто страждає від глобальних конфліктів, у тому числі між Росією та Україною, а також Ізраїлем і бойовиками ХАМАС.

Хан також не даватиме жодних інтерв’ю ЗМІ, а натомість поділиться своїми думками у промові у столиці Швеції Стокгольмі під час вручення премії 20 грудня.

Водночас вона опублікувала заяву у відповідь на оголошення її лауреаткою Нобелівської премії.

“Я була здивована, коли вперше отримала новину про свою нагороду. Після того, як я поклала слухавку, я почала повільно усвідомлювати реальність і емоції. Я також була приголомшена теплими вітаннями, які накрили мене як велика хвиля. Хочу висловити глибоку подяку”, – сказала Хан Канг.

Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.

Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру. 

Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.

Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.