Норвегія також приєдналась до чеської ініціативи закупівлі боєприпасів для України

Джерело: пресслужба уряду Норвегії

Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Україні “терміново потрібна велика кількість артилерійських боєприпасів, щоб протистояти російській агресивній війні”. 

“Сьогодні ми вирішили внести до 1,6 мільярда норвезьких крон на ініціативу під егідою Чеської Республіки, щоб якнайшвидше забезпечити Україну вкрай необхідними артилерійськими боєприпасами”, – сказав прем’єр-міністр.

Президент Чехії Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.

У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси  у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.

Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але поки що не обговорювали деталі.

Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва боряться з продовженням наступу Росії.

Пізніше прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.

Російський маркетплейс Wildberries видалив окремий розділ “Все для СВО”, де раніше було понад 200 тисяч товарів, пов’язаних із військовим спорядженням. Водночас сама продукція військового призначення залишилася доступною на платформі.

У Кропивницькому 22 липня вдруге попрощалися із військовослужбовцем Олександром Божком, котрий загинув у жовтні 2025 року на Покровському напрямку. Після першого поховання з’ясувалося, що родині видали тіло іншого військового.

Після ракетного удару по заводу російського військово-промислового комплексу “Авітек” у Кірові місцеві жителі почали звинувачувати владу в неналежному захисті населення та приховуванні реальних масштабів втрат серед працівників підприємства.

Російські війська атакували Слобідський район Харкова ракетою-дроном «Бандероль». Внаслідок удару загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення, серед них – двоє дітей.

Російські війська завдали удару по Кривому Рогу. Внаслідок атаки виникла пожежа у торговельному центрі, будівля зазнала пошкоджень.