Нова гонка ядерних озброєнь ризикованіша за Холодну війну – звіт SIPRI

Джерело: звіт SIPRI

Звіт Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру свідчить, що усі дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль, у 2024 році продовжили інтенсивні програми модернізації, оновлюючи наявну зброю і додаючи нові її зразки.

З загальної кількості приблизно 12 241 ядерної боєголовки у світі станом на січень 2025 року, близько 9614 перебували в активних військових запасах. З них приблизно 3912 розгорнуті на ракетах або авіаційних носіях, решта – на централізованому зберіганні. Близько 2100 розгорнутих боєголовок перебувають у стані підвищеної бойової готовності.

Епоха скорочення кількості ядерної зброї, яка тривала з кінця Холодної війни, добігає завершення, – зазначає старший науковий співробітник SIPRI та директор Проєкту ядерної інформації FAS Ганс Крістенсен. – Ми спостерігаємо чітку тенденцію до нарощування потенціалу, зростання риторики та виходу з договорів про контроль над озброєннями.

Експерти попереджають, що сучасна гонка озброєнь є більш ризикованою та непередбачуваною, ніж під час Холодної війни. AI та нові технології прискорюють ухвалення рішень у кризових ситуаціях, що підвищує ризик ядерного конфлікту через непорозуміння або аварії.

Формули контролю над озброєннями, засновані на чисельному паритеті, вже не працюють, – вважає директор SIPRI Ден Сміт. – Тепер лідерство у гонці озброєнь стане ще більш невизначеним і примарним.

Зокрема зросла напруга між Індією та Пакистаном, що ледь не переросла у ядерну кризу. Тоді як у КНДР лідер Кім Чен Ин закликав до “необмеженого розширення” ядерної програми. Своєю чергою, Ізраїль, не визнаючи володіння ядерною зброєю, продовжує модернізацію потужностей.

Водночас Китай уже третій рік поспіль залишається світовим лідером за темпами нарощування ядерного озброєння.

На початок 2025 року ядерний арсенал КНР, за оцінками SIPRI, становив 600 боєголовок, що робить його третім за розміром у світі після США та Росії, які мають понад 5000 одиниць. Лише за минулий рік Китай додав приблизно 100 боєголовок, тоді як з 2020 року його ядерний потенціал майже подвоївся.

З 2023 року темп зростання арсеналу КНР становить близько 100 боєголовок на рік. Для порівняння, арсенали Франції (290) і Великої Британії (225) залишилися незмінними. США зменшили кількість боєголовок на 8 одиниць – до 3708, Росія – на 71, до 4380. Єдиною державою, окрім Китаю, що збільшила арсенал, стала Індія – з 172 до 180 боєголовок.

Паралельно Китай активно будує шахти для запуску міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування. На початок 2025 року було завершено або майже завершено 350 установок у пустельних районах півночі та сходу країни.

За даними Американської федерації вчених (FAS), нові райони базування розташовані поблизу російського кордону: це міста Юймень у провінції Ганьсу, Хамі у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі та Ордос у Внутрішній Монголії.

Вперше Китай почав розміщувати ядерні боєголовки на ракетах у мирний час, зазначають у SIPRI. Експерти прогнозують, що до 2030 року КНР, ймовірно, зрівняється зі США та Росією за кількістю носіїв стратегічної ядерної зброї. Наразі у РФ їх 592 (зокрема 333 ракети наземного базування та 192 – морського), у США – 745 (400 наземних і 280 підводних).

У SIPRI застерігають, що на тлі нових викликів, включно з розвитком дезінформації, космічних технологій та цифрових загроз, ядерна зброя може не лише не захистити, а й поставити під ще більшу небезпеку населення.

Договір про стратегічні наступальні озброєння між Російською Федерацією та Сполученими Штатами – остання двостороння угода, яка обмежує ядерні зони двох найбільших ядерних держав, закінчується в лютому 2026 року.

• Президент Польщі Анджей Дуда закликав Сполучені Штати розглянути варіант розміщення ядерну зброю на території Польщі з метою стримування ​​російської агресії.
• Раніше в РФ прокоментували можливе розміщення ядерного озброєння на території Фінляндії, заявивши, що Москва “не залишить без відповіді” такий крок.
• Британія почала переговори зі США щодо придбання винищувачів F-35A, здатних нести термоядерні бомби B61-12.
• Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.