Нові деталі російського БпЛА «Ланцет»: НАЗК поповнило базу іноземних компонентів у зброї
Джерело: НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції поповнило Єдину базу іноземних компонентів у зброї новими деталями з російського безпілотника “Ланцет”.
Система навігації, акумулятор, оптика, двигун та багато інших компонентів, з яких складається провідний російський ударний БпЛА “Ланцет”, вироблено не в самій РФ, а поставлені з-за кордону.
Попри те, що українські військові вже неодноразово збивали ці безпілотники, вони продовжують нести загрозу як для цивільної інфраструктури, так і для наших військових на фронті.
Ці дрони можуть знаходитись в повітрі, відстежуючи ціль, а згодом стрімко атакувати її після отримання команди від оператора. Наприклад, для відстеження цілі “Ланцетам” допомагає вбудована камера іноземного виробництва.
БпЛА виробляє російська компанія ZALA Aero, що входить до “Концерну “Калашников”, який знаходиться під санкціями України та країн санкційної коаліції. Втім, Росія продовжує виробляти ці БпЛА, використовуючи у них іноземні компоненти.
Раніше НАЗК вже доповнювало Базу деталями іноземного виробництва російських БпЛА “Supercam S350”, “Гранат-4” та іранських “Shahed-136” і “Mohajer-6”.
- Національне агентство з питань запобігання корупції поповнило Єдину базу іноземних компонентів у зброї 70 новими деталями російського розвідувального БпЛА “Гранат-4”.
- Національне агентство з питань запобігання корупції додало нові деталі до Єдиної бази іноземних компонентів у зброї РФ, зокрема це компоненти для розмінування та навігації.
- Національне агентство з питань запобігання корупції поповнило Єдину базу іноземних компонентів у зброї 42 новими деталями авіаційних ракет РФ Х-59.
- За результатами розслідування InformNapalm стало відомо, що Росія продовжує імпортувати обладнання для виготовлення безпілотників “Орлан-10” в обхід санкцій.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.