NYT: США хочуть безстрокової військової присутності у Гренландії

Джерело: The New York Times.

США, Данія та Гренландія протягом останніх чотирьох місяців проводять закриті переговори у Вашингтоні щодо майбутнього арктичного острова, який раніше опинився у центрі уваги президента США Дональда Трампа.

За даними джерел The New York Times, переговори мали стати способом знизити напругу після заяв Трампа про можливість військового контролю над Гренландією. Однак нині місцева влада побоюється, що США намагаються значно посилити свій вплив на острові.

Зокрема, американська сторона прагне змінити чинну оборонну угоду таким чином, щоб американські війська могли залишатися у Гренландії безстроково – навіть у разі майбутньої незалежності острова від Данії.

Крім військової присутності, Вашингтон хоче отримати механізми впливу на великі інвестиційні проєкти у Гренландії, щоб не допустити участі Китаю чи Росії в розвитку інфраструктури та видобутку ресурсів.

У матеріалі зазначається, що США також зацікавлені у співпраці щодо природних ресурсів Гренландії. Острів має значні поклади нафти, урану, рідкоземельних металів та інших критично важливих копалин.

Паралельно Пентагон уже працює над розширенням військової інфраструктури в Арктиці. Нещодавно американський офіцер Корпусу морської піхоти відвідав місто Нарсарсуак на півдні Гренландії, де оглянув аеропорт часів Другої світової війни, порт та потенційні місця розміщення військових. Гренландські політики побоюються, що американські вимоги можуть фактично обмежити суверенітет острова на покоління вперед.

“Якщо американці отримають усе, чого хочуть, справжньої незалежності вже не буде”, – заявив депутат парламенту Гренландії Юстус Хансен.

Голова комітету закордонних справ парламенту Гренландії Піпалук Люнге також заявила, що місцева влада відчуває сильний тиск з боку США.

“Усе виглядає так, ніби нам пропонують або погодитися на все, або втратити контроль. Найкращий варіант для нас – просто не бути окупованими чи контрольованими”, – сказала вона.

Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що питання незалежності острова та відносин із Данією повинні вирішувати виключно самі гренландці.

“Це не те, у що мають втручатися американці чи будь-хто інший”, – підкреслив він.

У The New York Times також зазначають, що частина гренландських політиків уважно стежить за датами 14 червня – днем народження Дональда Трампа та 4 липня, побоюючись нових гучних заяв президента США щодо острова після можливого завершення конфлікту навколо Ірану.

Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.

На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.

Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.

Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.

Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.