ОПЕК+ відмовляється збільшувати видобуток нафти всупереч вимогам Трампа

Джерело: Bloomberg

Країни ОПЕК+ не прислухалися до заклику президента США Дональда Трампа знизити ціни на нафту, залишивши в силі домовленість про обмеження на видобуток до кінця нинішнього кварталу.

Моніторинговий комітет ОПЕК+ та його партнерів, співголовами якого є Росія та Саудівська Аравія, вирішив не змінювати нинішню політику з видобутку нафти. Знижені понад два роки тому квоти на видобуток залишені на тому ж рівні, як і узгоджений у грудні план щодо їх щомісячного збільшення в період з квітня по кінець 2026 року. За словами делегатів, питання про заклик Трампа збільшити постачання нафти не обговорювалося.

Вже через три дні після вступу на посаду, звертаючись за відеозв’язком до учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Трамп повідомив про намір знизити ціни на нафту і закликав до цього країни ОПЕК: “Я планую попросити Саудівську Аравію та ОПЕК знизити вартість нафти. Її треба зменшити. Щиро кажучи, я здивований, що вони не зробили цього до виборів у США”. За словами Трампа, після того, як нафта подешевшає, центробанки по всьому світу негайно знизять відсоткові ставки.

Теза про надмірну дорожнечу нафти фігурувала і в його словах про війну РФ проти України: “Ціна зараз досить висока, щоб ця війна тривала. Потрібно зменшити ціну на нафту, і це зупинить війну… Це безвідповідально, що досі цього не зробили. Ми опустимо ціни на нафту, і Росія одразу припинить війну проти України”.

Своєю чергою, засновниця сінгапурської Vanda Insights Вандана Харі зауважила, що не очікує, що ОПЕК+ прислухається до вимог чи прохань Трампа.

ОПЕК+ розробляє стратегію постачань дуже ретельно, дуже тонко підлаштовуючи її під ситуацію на ринку, – додала вона.

Минулого року, щоб підтримати ціни на нафту, альянс нафтовидобувних країн тричі відкладав реалізацію плану збільшення видобутку. Нині ж він розраховує щомісяця нарощувати видобуток, починаючи з квітня, на 120 000 барелів на добу і до кінця року повернути на ринок загалом 2,1 млн барелів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.