Орбан запустив процес виходу Угорщини з МКС

Джерело: Index

3 квітня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав розпорядження про початок офіційного виходу з Міжнародного кримінального суду.

Раніше глава офісу прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гульяс пояснив, що, мовляв, суд став “політичним органом і більше не відповідає первинним цілям”.

Відповідно до урядової постанови №1090/2025, країна зупиняє участь у статуті Міжнародного кримінального суду. Міністру закордонних справ Петеру Сіярто доручили здійснити необхідні кроки для початку процесу виходу.

Зауважимо, про рішення оголосили у день візити прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

Уряд має подати до Національних зборів пропозицію про відкликання, після чого, якщо більшість приймає її, офіційно ініціює відкликання. За словами джерела, знайомого з ситуацією, весь процес може тривати до року.

У листопаді 2024 року МКС видав ордер на арешт Нетаньягу за звинуваченнями у воєнних злочинах, скоєних під час конфлікту в Газі. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився виконувати цей ордер, назвавши рішення суду “політично вмотивованим” та запросивши Нетаньягу з офіційним візитом до Будапешта. ​

Рішення Угорщини викликало критику з боку міжнародних правозахисних організацій. Human Rights Watch закликала угорську владу дотримуватися своїх зобов’язань перед МКС та заарештувати Нетаньягу відповідно до виданого ордера. ​

Раніше, після видання ордерів на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, Франція заявляла про готовність виконати свої зобов’язання як країна-член МКС. Проте ця позиція змінилася на тлі дипломатичних подій, зокрема після зупинення вогню в Лівані за підтримки Парижа.

Ізраїль, зі свого боку, назвав ордери МКС “безпідставними” і заявив про намір оскаржити їх. За словами представників ізраїльського уряду, якщо суд відхилить апеляцію, це покаже упередженість МКС стосовно Ізраїлю.

Ситуація викликала суперечки серед міжнародних правозахисників. Amnesty International France вважає, що французька позиція суперечить принципам Римського статуту, згідно з якими ніхто не має імунітету перед судом, включно з главами держав.

Раніше МКС постановив, що стаття 98 Римського статуту, на яку посилається Франція, є процедурним правилом і не гарантує імунітету від звинувачень у воєнних злочинах.

Внутрішні сили безпеки ХАМАСу заявили про проведення спеціальної операції проти озброєних угруповань у районі Батн-аль-Самін. За їхніми словами, противник намагався викрасти людей за наказом Ізраїлю, але потрапив у засідку.

Заступник генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що розгляд справи про секс-торгівлю навколо Джеффрі Епштейна офіційно завершено. Попри оприлюднення мільйонів сторінок архіву, прокурори не бачать підстав для нових судових процесів проти ймовірних спільників.

У неділю центр Праги заповнили десятки тисяч протестувальників, які висловили солідарність із президентом Петером Павелом. Глава держави вступив у відкритий конфлікт із урядом через відмову призначати міністра з радикальними поглядами.

Під час офіційного візиту до Китаю Кір Стармер підкреслив необхідність тіснішого союзу з європейськими країнами у безпековій сфері. Лондон розглядає можливість участі у нових ініціативах ЄС, попри розбіжності у фінансових питаннях після Brexit.

Під час виступу в елітному клубі Alfalfa Дональд Трамп знову порушив питання розширення американських кордонів. Як повідомляє The Washington Post, президент жартував про те, що Канада має стати наступним штатом США, а Гренландія об’єктом великої торгівельної угоди.