Особливості військової відпустки: роз’яснення ТЦК
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.
За день перед вибуттям до місця служби потрібно знятися з обліку
Закарпатський ОТЦК та СП нагадав особливості військової відпустки.
По-перше, як і багато для чого в армії, тут діє «правило рапорту» – вам спочатку потрібно написати рапорт на ім’я безпосереднього командира із клопотанням перед вищим командуванням.
У рапорті має бути зазначено:
- вид відпустки;
- тривалість відпустки в календарних днях;
- потреба виплати грошової допомоги на оздоровлення;
- адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення;
- вид транспорту, обраний для слідування у відпустку, тривалість часу для проїзду до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку, який потрібен з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
- пропозиція щодо тимчасового покладання на час відпустки виконання обов’язків військовослужбовця на іншу посадову особу (за потреби).
Після погодження, ви отримаєте відпускний квиток встановленого взірця.
По-друге, після прибуття до місця проведення відпустки потрібно не забути дещо важливе – військовослужбовці зобов’язані стати на облік, а в разі вибуття – знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
На облік потрібно встати:
- в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) у гарнізоні;
- або у найближчому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат).
Якщо місце відпустки віддалене від відділу ВСП або ТЦК та СП на відстань понад 30 км, військовослужбовець може стати або знятися з обліку в органі місцевого самоврядування.
За день перед вибуттям до місця служби потрібно знятися з обліку.
Про час взяття на облік і зняття з нього на відпускній картці або посвідченні про відрядження роблять відповідну позначку.
При зміні адреси, одержанні дозволу на подовження відпустки у зв’язку з хворобою чи з інших причин, що затримують вчасний виїзд, військовослужбовці мають негайно повідомити про це орган управління Військової служби правопорядку або ТЦК та СП, де вони стали на облік.
Військовослужбовець, котрий не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки або не в змозі надати підтвердження постановки на облік, прибуває до військової частини наступного дня після закінчення строку відпустки.
Додамо, 30 червня 2023 року набрав чинності закон № 3161-IX про зміни до законодавства щодо проходження військової служби під час дії воєнного стану.
Про основні новації закону та механізми його дії розповів начальник управління кадрового менеджменту Адміністрації Державної прикордонної служби України бригадний генерал Олексій Харченко.
Згідно із Законом, термін, на який військовослужбовець може йти у відпустку, збільшено до 30 діб на рік. Відпустка буде надаватись частинами, відповідно до законодавства, не більше 15 календарних днів. Мінімальна тривалість відпустки не встановлена. Ті військовослужбовці, які використали 10 діб основної щорічної відпустки до набрання чинності даного Закону, мають право ще на 20 діб відпустки до кінця календарного року. Кожна із частин відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Крім зазначених 30 діб, військовослужбовцям також може надаватися відпустка за сімейними обставинами терміном до 10 днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Не забули й про військовослужбовців строкової військової служби, їм також надається відпустка до 30 діб на рік без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Водночас Олексій Харченко наголосив, що дані відпустки надаються за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. З метою дотримання даної норми керівниками підрозділів буде складено графік відпусток військовослужбовців.
В даному документі передбачена канікулярна відпустка курсантам вищих навчальних закладів: зимова – тривалістю не більше 10 календарних днів та літня – не більше 20 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Відповідно до цієї норми Закону, курсанти-прикордонники уже почали вибувати у літні відпустки.
Також, відповідно до нового законодавства, невикористана відпустка в поточному році не переноситься на наступний рік. При цьому за невикористану відпустку передбачено нарахування компенсації при звільненні з військової служби.
Однією з новацій законодавства є запровадження нового виду відпустки – для лікування у зв’язку з пораненням. Тривалість такої відпустки визначається характером поранення (контузії, травми або каліцтва).
Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління
18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.
- 18 травня у газеті “Голос Україна” опублікували Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності”.
П’ятнадцятирічний Данило Шевченко замість звичних підліткових розваг після російських обстрілів допомагає розбирати завали у Києві. Разом з однолітками та однодумцями він доєднався до волонтерської організації “Київські кажани”, яка ліквідовує наслідки терористичних атак Росії. Данило не лише працює на завалах – він виходить на мітинги, виступає проти законів, що, на його думку, загрожують незалежності антикорупційних органів, і переконаний, що змінювати країну потрібно вже зараз.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
Джиллі – собака породи малінуа, що все своє життя до початку повномасштабного вторгнення несла службу на КПП “Чонгар” – контрольно-пропускний пункт з тимчасово окупованим Кримом. Її власник Ден, прикордонник з Херсонщини, з малечку виховував та соціалізував Джиллі, навчав на пошук наркотичних засобів для роботи. 24 лютого, коли росіяни стрімко просувались на усіх напрямках, саме КПП “Чонгар” був першим взятим об’єктом. Наряд Дена з собакою після обстрілу не змогли провести успішну евакуацію і були в оточені. Військовослужбовців взяли в полон, Джиллі наказали відпустити. Тоді вони бачились востаннє.
У сучасній війні культурний фронт стає не менш важливим за бойовий. Музика і мистецтво допомагають військовим переживати найскладніші моменти, відновлювати сили і зберігати людяність попри жахіття війни. Культурний десант – це мобільні творчі групи, які несуть цю підтримку прямо на передову, створюючи особливий простір відновлення і спротиву через мистецтво.
26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.