Особливості військової відпустки: роз’яснення ТЦК
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.
За день перед вибуттям до місця служби потрібно знятися з обліку
Закарпатський ОТЦК та СП нагадав особливості військової відпустки.
По-перше, як і багато для чого в армії, тут діє «правило рапорту» – вам спочатку потрібно написати рапорт на ім’я безпосереднього командира із клопотанням перед вищим командуванням.
У рапорті має бути зазначено:
- вид відпустки;
- тривалість відпустки в календарних днях;
- потреба виплати грошової допомоги на оздоровлення;
- адреса, за якою буде проводитися відпустка, та контактний номер телефону для оповіщення;
- вид транспорту, обраний для слідування у відпустку, тривалість часу для проїзду до місця проведення відпустки в межах України та у зворотному напрямку, який потрібен з огляду на віддаленість місця проведення відпустки;
- пропозиція щодо тимчасового покладання на час відпустки виконання обов’язків військовослужбовця на іншу посадову особу (за потреби).
Після погодження, ви отримаєте відпускний квиток встановленого взірця.
По-друге, після прибуття до місця проведення відпустки потрібно не забути дещо важливе – військовослужбовці зобов’язані стати на облік, а в разі вибуття – знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
На облік потрібно встати:
- в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) у гарнізоні;
- або у найближчому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат).
Якщо місце відпустки віддалене від відділу ВСП або ТЦК та СП на відстань понад 30 км, військовослужбовець може стати або знятися з обліку в органі місцевого самоврядування.
За день перед вибуттям до місця служби потрібно знятися з обліку.
Про час взяття на облік і зняття з нього на відпускній картці або посвідченні про відрядження роблять відповідну позначку.
При зміні адреси, одержанні дозволу на подовження відпустки у зв’язку з хворобою чи з інших причин, що затримують вчасний виїзд, військовослужбовці мають негайно повідомити про це орган управління Військової служби правопорядку або ТЦК та СП, де вони стали на облік.
Військовослужбовець, котрий не вибув до зазначеного в рапорті місця проведення відпустки або не в змозі надати підтвердження постановки на облік, прибуває до військової частини наступного дня після закінчення строку відпустки.
Додамо, 30 червня 2023 року набрав чинності закон № 3161-IX про зміни до законодавства щодо проходження військової служби під час дії воєнного стану.
Про основні новації закону та механізми його дії розповів начальник управління кадрового менеджменту Адміністрації Державної прикордонної служби України бригадний генерал Олексій Харченко.
Згідно із Законом, термін, на який військовослужбовець може йти у відпустку, збільшено до 30 діб на рік. Відпустка буде надаватись частинами, відповідно до законодавства, не більше 15 календарних днів. Мінімальна тривалість відпустки не встановлена. Ті військовослужбовці, які використали 10 діб основної щорічної відпустки до набрання чинності даного Закону, мають право ще на 20 діб відпустки до кінця календарного року. Кожна із частин відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Крім зазначених 30 діб, військовослужбовцям також може надаватися відпустка за сімейними обставинами терміном до 10 днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Не забули й про військовослужбовців строкової військової служби, їм також надається відпустка до 30 діб на рік без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Водночас Олексій Харченко наголосив, що дані відпустки надаються за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. З метою дотримання даної норми керівниками підрозділів буде складено графік відпусток військовослужбовців.
В даному документі передбачена канікулярна відпустка курсантам вищих навчальних закладів: зимова – тривалістю не більше 10 календарних днів та літня – не більше 20 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Відповідно до цієї норми Закону, курсанти-прикордонники уже почали вибувати у літні відпустки.
Також, відповідно до нового законодавства, невикористана відпустка в поточному році не переноситься на наступний рік. При цьому за невикористану відпустку передбачено нарахування компенсації при звільненні з військової служби.
Однією з новацій законодавства є запровадження нового виду відпустки – для лікування у зв’язку з пораненням. Тривалість такої відпустки визначається характером поранення (контузії, травми або каліцтва).
Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління
18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.
- 18 травня у газеті “Голос Україна” опублікували Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності”.
Останні три роки були відзначені безпрецедентною співпрацею між українськими та американськими військовими, що включала спільне планування операцій, використання передових технологій та розвідданих. Однак внутрішньополітичні суперечки в Україні суттєво вплинули на ефективність цієї підтримки, що зрештою вплинуло на хід війни.
Станіслав Борщак — поліцейський з Маріуполя, який став одним із перших, хто опинився на місці авіаудару по пологовому будинку Маріуполя. Під час блокади Маріуполя він майже місяць виконував обов’язки, розбираючи завали, евакуюючи мирних жителів і чергуючи у місті.
Капелан 2 Інтернаціонального легіону оборони України Падре виріс у Бразилії серед українців. Військова родинна традиція, знання історії та віра зрештою привели його в Легіон. Тут своєю щоденною службою – і військовою, і душпастирською – легіонер мотивує бійців різного віросповідання із різних куточків планети пліч-о-пліч з українцями давати відсіч російському окупанту. Він носить зброю для захисту свого життя та своєї пастви, але намагається не користуватися нею, адже бачить перед собою іншу місію: нести віру і Слово Боже.
Ветеран Євгеній Омельчук (позивний “Папай”), воював у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, брав участь в обороні Чернігівщини, Донецької за Запорізької області. Після повернення до цивільного життя став співзасновником громадської організації “Сила Захисників” і присвятив себе спорту. Він — член міжнародних ветеранських збірних “United State Air Force and Marine Corps Trials”, “Strong Spirit’s Games” та капітан першої в Україні кіберспортивної команди “UA Forces Team”. Співзасновник першого фестивалю ветеранської культури “Коло ветеранів” та “Ігор ветеранів”.
Обміни полоненими стали однією з найбільш важливих тем війни в Україні. Багато бійців, які потрапили в полон під час запеклих боїв, досі чекають на повернення додому. Часто їхнє місце перебування, умови утримання, факт життя залишаються невідомими для рідних і близьких. Українці живуть в очікуванні нових обмінів, покладаючи надії на міжнародні організації та зусилля дипломатів. Найрідше вдається повернути захисників з Маріупольського гарнізону.