Палата представників США знову підтримала обмеження воєнних повноважень Трампа
Джерело: Politico.
Палата представників США знову підтримала резолюцію, яка критикує дії президента Дональда Трампа у війні з Іраном. Голосування відбулося на тлі нового загострення на Близькому Сході та зростання невдоволення серед законодавців. Документ, ініційований демократами, підтримали 214 конгресменів, проти виступили 208. До демократів приєдналися четверо республіканців, які порушили партійну дисципліну й проголосували за резолюцію.
Зазначимо, що це вже другий випадок, коли Палата представників вузькою більшістю фактично виступає проти поновленої війни. Голосування стало ще одним сигналом, що в Конгресі дедалі більше незадоволені конфліктом, переговори щодо миру фактично зайшли в глухий кут, а останні тижні принесли різку ескалацію між США та Іраном.
Схожу резолюцію про воєнні повноваження має розглянути Сенат. Водночас такі документи залишаються юридично неперевіреними й значною мірою символічними. Резолюція Палати представників не піде Трампу на підпис, а будь-який обов’язковий закон, який обмежував би його повноваження, президент майже напевно ветував би.
Палата представників і Сенат уже голосували за припинення війни у червні. Очікується, що Трамп проігнорує і попередні рішення, і нинішнє голосування.
Попри це демократи вважають такі резолюції одним із небагатьох інструментів тиску на адміністрацію. Вони також змушують республіканців публічно визначатися щодо непопулярного конфлікту, який може стати політичним ризиком перед проміжними виборами, особливо на тлі високих цін на пальне.
Авторка резолюції, конгресвумен-демократка Праміла Джаяпал, заявила, що голосування має показати Трампу: тиск на нього триватиме.
“Це відображає те, що ми й надалі будемо тиснути на цього президента, щоб він став на правильний шлях і зупинив цю війну”, – сказала Джаяпал.
За її словами, демократи прагнуть залучати до цього й частину республіканців.
“Працюючи на двопартійній основі, ми хочемо переконатися, що всі республіканці стануть на захист Конституції, своєї совісті та своїх виборців”, – заявила вона.
За резолюцію знову проголосували четверо республіканців, які раніше вже підтримували припинення війни: Том Барретт із Мічигану, Воррен Девідсон з Огайо, Браян Фіцпатрік із Пенсильванії та Томас Массі з Кентуккі. Та попри окремі голоси незгоди в Республіканській партії, більшість республіканців залишилася на боці Трампа.
“Невелика кількість республіканців приєдналася до нас, щоб ухвалити цей законопроєкт, але важливо зазначити, що переважна більшість республіканців не дослухалася до своєї совісті й до своїх виборців, а натомість проголосувала за те, щоб і далі витрачати ще мільярди доларів на цю війну”, – сказав конгресмен-демократ Грег Касар, який очолює Прогресивний кокус Конгресу.
Голова комітету Палати представників із закордонних справ республіканець Браян Маст розкритикував голосування. За його словами, воно показує, що частина законодавців нібито не усвідомлює жертви американських військових і характер іранських атак у регіоні.
23 липня Сенат має проголосувати за просування окремої резолюції щодо воєнних повноважень, яку підготував сенатор-демократ Кріс Ван Голлен.
- Президент США Дональд Трамп формально повідомив Конгрес, що бойові дії проти Ірану поновилися 7 липня. Його адміністрація вважає, що це відкриває новий 60-денний період, протягом якого президент може застосовувати військову силу без окремого схвалення законодавців.
- У Палаті представників США демократи розділилися через поправку, яка може заблокувати американську допомогу Ізраїлю. Частина партії хоче використати голосування як сигнал незгоди з діями уряду Біньяміна Нетаньягу, тоді як лідер меншості Хакім Джеффріс виступає проти документа.
- Сенат США підтримав резолюцію, яка вимагає припинити бойові дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Голосування стало політичним ударом по Дональду Трампу, попри те що Вашингтон уже досяг проміжної мирної домовленості з Тегераном.
Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.