Паралімпійська чемпіонка поділилася спогадами про інтернат до дня боротьби з насильством
Джерело: “Локальна історія”
До Міжнародного дня боротьби з насильством проти жінок у мережі поширили фрагмент мемуарів Оксани Мастерс – паралімпійської чемпіонки та багаторазової призерки Паралімпійських ігор. Вона розповіла про частину свого життя в інтернаті на Хмельниччині, де пережила насильство.
Фото: “Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф”
Мастерс описує важкі моменти дитинства, коли вона зазнавала фізичних і психологічних травм.
“Блим. У кімнаті нагорі – темно. Ми тут з Оленкою. Я нічого не бачу. Звук кроків. Я відчуваю гіркий присмак страху. Оленка наказує мені залізти під ліжко. Я ховаюся за мить до того, як відчиняються двері. І залишаю її там. Саму. Блим. Він так боляче б’є мене. Нас завжди карають чоловіки, можливо тому, що вони дужчі. Оленка завжди захищає мене. Вона стає попереду, і б’ють її. А я дозволяю це. Боже, пробач мені, я завжди дозволяю їй захищати мене”, – пише спортсменка.
За її словами, попри всі пережиті жахіття, вона знайшла в собі сили, щоб не лише пережити ці часи, а й знайти шлях до своєї мрії – стати спортивною чемпіонкою.
Оксана Мастерс згадувала, як вона разом із подругою Оленою пішли шукати їжу, попри заборону виходити зі спальні, оскільки були дуже голодними. Утім, під час цього Мастерс спіткнулася, а до них стали наближатися дорослі працівники інтернату. Олена заштовхнула свою подругу під стіл, але сама не встигла заховатися.
“Хтось хапає її. Я бачу, як вона чіпляється за підлогу. І чую, як її волочать цією жахливою підлогою від мене. А потім вона зникає. Я чую шум. Удар. Три удари. Гучний, але приглушений удар – щось м’яке б’ють чимось твердим. Я здогадуюся, що це. Хоча ніколи не чула такого звуку. Не чула, щоб когось так сильно били. Три пари кроків віддаляються, – пише спортсменка. – Вони залишили її лежати там, на жорсткій підлозі в темряві. Вони покінчили з нею. Вона не ворушиться. Вона мовчить. Я не можу… не можу… я… Я чую, як вони повертаються.
“Мені здалося, що я бачив двох”. Вони збираються вбити мене. Я біжу. Пробігаю повз її крихітне тільце. Більше ніколи я її не бачила. Краще б вони вбили й мене”.
Іншим спогадом було те, що дітей купали у крижаній воді: “Вода струменить зі шлангів чи ллється з крана, але потужний струмінь б’є безперервно”. Вона стояла вдягнена у темній ванній кімнаті, а їй в спину направляли крижаний струмінь.
“Мене завжди обливають холодною водою жінки. Мабуть, я знову накапостила. Мене змушують стояти в душовій бозна-скільки часу. Довго. Я чую лише звуки води. Незабаром нестерпний біль вщухає, відступає, і на зміну йому приходить цілющий спокій. Я наче покинула власне тіло. Мені подобається це відчуття, аж поки я, у все ще мокрому одязі, знову не опиняюся в ліжку, під щільно підтиканою ковдрою. Нас завжди змушують лягати в ліжко у мокрому одязі. Це частина покарання в цьому місці, де завжди так холодно, що віддих парує, а труби крижаніють”, – підкреслила авторка.
Жінка пригадувала, що дітям дозволяли чіпляти бантики лише для фото, аби зацікавити потенційних усиновлювачів. Інші подібні історії описані в її книзі “Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф”.
Фото: “Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф”
Довідка. Оксана Мастерс – одна з найуспішніших параатлеток світу, родом з України. Через вроджені дефекти, спричинені Чорнобильською катастрофою, її біологічні батьки відмовилися від неї одразу після народження. Вона зростала у сиротинцях на Хмельниччині, де пережила голод, насильство та цькування.
Коли Оксані виповнилося вісім років, її удочерила американка Ґей Мастерс. В Америці дівчина зазнала труднощів адаптації серед ровесників, а також пережила ампутацію обох ніг, труднощі з прийняттям свого тіла, фінансові проблеми та токсичні стосунки. Спорт і підтримка Ґей стали для неї тією силою, що дозволила їй здолати біль і втілити свої мрії.
З 2012 року Оксана здобула 19 медалей на Паралімпійських іграх в академічному веслуванні, лижних перегонах, біатлоні та велоспорті. У 2015 році вона повернулася в Україну, де зустрілася з дітьми-сиротами та пораненими військовими, ділячись з ними своїм досвідом подолання труднощів і надаючи надію на краще життя.
Фото: “Долаючи біль. Мемуари про відвагу та тріумф”
- В одному з будинків-інтернатів на Закарпатті вихованців змушували працювати, били й вимагали від дітей гроші.
- У Коломиї, що на Івано-Франківщині, в жіночому психоневрологічному інтернаті, працівниця, ймовірно, побила свою підопічну.
Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.
Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.
Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.