Парламент Грузії ухвалив у третьому читанні закон про «іноагентів»

Парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”.

Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на законопроєкт.

Згідно з Конституцією Грузії, президентка протягом 10 днів підписує та публікує закон або з мотивованими зауваженнями повертає до парламенту.

Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.

В Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
У зверненні до Жозепа Борреля, високого представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.