Парламент Литви підтримав вихід з Конвенції щодо касетних боєприпасів
Джерело: Sky News
Парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону виробництва, накопичення, використання та передачу касетних боєприпасів.
“Конвенції важливі, коли їх дотримуються всі країни. Проблема в тому, що Росія у своїй агресії проти України не дотримується”, – сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас.
Раніше він наголошував, що якщо Литва не вийде з Конвенції з касетних боєприпасів, то навіть її союзники не зможуть використовувати цю зброю на її території або транспортувати її.
Касетні боєприпаси є дуже ефективним засобом оборони, оскільки ними можна захистити велику територію.
Також зазначається, що більшість сусідніх країн регіону не є учасниками конвенції – з країн, що межують з Росією, наразі до конвенції приєдналися лише Литва та Норвегія.
Конвенція набула чинності у серпні 2010 року.
Нещодавно Лаурінус Кащюнас заявив про можливість прийняття рішення щодо виходу країни із Конвенції про заборону касетних боєприпасів в найближчому майбутньому.
Додамо, 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литві на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Довідка. Касетні засоби ураження – засоби ураження, різновид контейнера, що містять від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів, які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі в порівнянні з боєприпасом-моноблоком.
Касетні боєприпаси вважаються небезпечними для цивільного населення через їхню здатність розлітатися на велику кількість небезпечних вибухових часток при вибуху.
- Конгресмен від Республіканської партії Джо Вілсон закликав передати Україні більше касетних бомб.
- За даними Центру національного спротиву, у РФ планують оснащувати крилаті ракети Х-32 касетними боєприпасами.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.