Парламент Південної Кореї проголосував за скасування воєнного стану
Джерело: Reuters
Парламент Південної Кореї скасував воєнний стан, запроваджений президентом Юн Сок Йолем. За скасування воєнного стану проголосували 190 парламентарів країни.
Раніше спікер Національної асамблеї У Вон Шик опублікував надзвичайну заяву із закликом усім депутатам негайно зібратися в парламенті, тоді як військових та правоохоронців попросив “зберігати спокій”.
Зауважимо, 3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив надзвичайний воєнний стан у країні.
У прямому телезверненні до нації Юн заявив, що цей захід необхідний для захисту країни від “комуністичних сил”.
Щоб захистити ліберальну Південну Корею від загроз, що виходять від комуністичних сил Північної Кореї, і знищити антидержавні елементи, я оголошую надзвичайний воєнний стан, – сказав він.
За даними AP, Юн Сок Йоль також заявив, що опозиція “контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує роботу уряду”.
Президент провів екстрену нараду у своєму офісі, після чого заявив про загрозу паралічу влади через спроби провести проти нього процедуру імпічменту.
Вони (опозиція – ред.) паралізували судову роботу, залякуючи суддів, притягаючи до відповідальності низку прокурорів. Вони паралізують виконавчу владу, намагаючись оголосити імпічмент міністру оборони, – зазначив Юн Сок Йоль.
Також він заявив про недоцільне скорочення парламентом бюджету на боротьбу з наркозлочинністю та підтримання громадської безпеки. Такі дії він назвав “явним антидержавним актом”.
Юн Сок Йоль не уточнив, яких конкретно заходів вживатимуть у межах воєнного стану.
Згодом у парламенті Південної Кореї почалися зіткнення поліції з протестувальниками проти воєнного стану, передає агентство Yonhap. Військові звели барикади навколо будівлі Національних зборів. Після чого до будівлі, біля якої зібралися люди, прилетіли два військові вертольоти.
Довідка. На парламентських виборах у Південній Кореї цієї весни 192 із 300 місць у Національній асамблеї отримала Демократична партія.
Через нищівну поразку, якої зазнала на виборах партія президента «Сила народу», її лідер Хан Дон Хун подав у відставку, також полишив посаду прем’єр-міністр країни Хан Док Су.
ЗМІ повідомляли, що голосування на виборах весною можна було розглядати як проміжний референдум щодо довіри президенту Юн Сок Йолю, якому залишається ще три роки перебувати при владі.
Після поразки його партії на парламентських виборах президент не зміг ухвалити необхідні йому закони. Натомість він був змушений активно накладати вето на будь-які закони, прийняті опозицією.
Цього тижня Демократична партія скоротила запропонований урядом і партією президента бюджет. Однак на цей крок Юн Сок Йоль не має права накласти вето.
- Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хьон повідомив, що РФ може використовувати північнокорейських солдатів як “гарматне м’ясо” на найскладніших ділянках фронту у війні проти України.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.