Парламент ухвалив законопроєкт про перезавантаження БЕБ

Джерело: Ярослав Железняк та Ніна Южаніна

Народні обранці в цілому проголосували за проєкт закону № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Підтримали законопроєкт 239 народних депутатів.

“Текст погоджено з партнерами. З незалежним відбором нового Голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – зауважив Железняк.

Він зауважив, що минуло два роки від ідеї законопроєкту до його ухвалення.

Своєю чергою, Ніна Южажні зауважила, що перед голосуванням за законопроєкт вона пригадала хронологію заснування БЕБ.

“28.01.2021 року 242 голосами в залі прийнято закон про БЕБ. Чиї голоси, спитаєте: СН – 201, Довіра – 17 і Голос – 16”, – наголосила нардепка.

Відтак, додала вона, саме нардепи цих фракцій несуть відповідальність за роботу БЕБ.

“Жоден зі слуг чи голосу, чи довіри за більш ніж три роки не сказали/не почули доброго слова щодо роботи цього органу. Бо його ж робота – в найгірших традиціях податкової міліції…”, – вважає Южаніна.

Щодо закону про перезавантаження БЕБ, то, за словами народної обраниці, його суть – у переобранні директора та переатестації працівників.

“Але навіть у цьому купа чергових “домовленостей”. Наприклад, конкурсна комісія має бути призначена Кабінетом Міністрів протягом двох місяців після прийняття цього закону. А який дедлайн щодо обрання нового директора?” – наголосила вона.

Нардепка нагадала, що першого директора БЕБ призначили у 2021 році, через вісім місяців після ухвалення закону. Тоді владу все влаштовувало, – додала вона.

“А що буде зараз, коли до конкурсної комісії, а далі і до атестаційної, і до кадрової будуть входити представники, відібрані міжнародниками, і представлятимуть їхню точку зору? І наостанок: “Строк проведення атестації не може перевищувати 18 місяців з дня призначення на посаду Директора Бюро економічної безпеки України…” Тому навіть переатестація і оновлення/очищення кадрове відбудеться нескоро”, – резюмувала Ніна Южаніна.

Греція продовжує боротися з масштабними лісовими пожежами, котрі охопили кілька регіонів країни. Найскладніша ситуація спостерігається у Беотії, де вогонь продовжує поширюватися.

Країни ОПЕК+ погодили чергове збільшення квот на видобуток нафти на вересень, завершивши формальне скасування скорочень, запроваджених у 2023 році. З вересня сім учасників альянсу на чолі із Саудівською Аравією та Росією збільшать сукупний цільовий показник на 188 тис. барелів на добу.

Південна Корея запровадила екстрені заходи через хвилю спеки, яка охопила країну. У місті Янсан на південному сході зафіксували температуру 42,5°C — найвищий показник за всю історію метеоспостережень у країні.

Російська православна церква офіційно затвердила щонайменше 12 молитов, пов’язаних із війною. Як зазначає Центр протидії дезінформації, РПЦ послідовно використовується Кремлем для сакралізації агресії проти України та надання їй “духовного” виправдання.

2 серпня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що єдина у країні АЕС “Пакш” вимушено зупиняє роботу через рекордне падіння рівня води у Дунаї.