Парламент ЄС схвалив жорсткий закон щодо охорони природи
Джерело: Reuters
12 липня Європарламент схвалив суперечливий законопроєкт, метою якого є охорона природи та підтримання біологічної різноманітності в ЄС. Підтримали закон 336 європарламентарів, тоді як 300 проголосували проти, натомість 13 утримались.
Після голосування законодавці та країни-члени продовжать обговорення остаточного тексту, прагнучи досягти угоди до виборів до Європейського парламенту у 2024 році.
Так, згідно з розробленою Єврокомісією ініціативою, до 2030 року в Євросоюзі необхідно буде вжити заходів стосовно повернення до їхнього природного стану як мінімум 20% поверхні суші та морів у межах країн-членів ЄС. Мовиться про висаджування лісів, озеленення міст, відновлення торф’яних боліт та низку інших заходів, спрямованих на регенерацію схильних до загрози руйнування екосистем.
Мета полягає у тому, щоб зупинити занепад природних середовищ існування в Європі, 81% яких класифікуються як “погані”.
Рішення було ухвалено після кількох місяців політичної кампанії, яка виявила глибокі розбіжності між країнами ЄС та законодавцями щодо цієї пропозиції, а лідери урядів попередили, що Європа проштовхує надто багато екологічних законів у межах свого спільного “зеленого” порядку денного.
Проти законопроєкту виступала консервативна Європейська народна партія (ЄНП), а також правопопулістська фракція “Ідентичність та демократія”. ЄНП зокрема поділяє побоювання великих об’єднань фермерів, які вважають, що закладені в законопроєкті заходи відносно відновлення природних ландшафтів можуть серйозно обмежити їхню діяльність. Результатом може стати скорочення площі сільськогосподарських угідь та, як наслідок, обсягів урожаю, вважають критики законопроєкту.
Одначе, на підтримку закону, який теоретично може бути прийнятий ще до виборів Європарламенту в 2024 році, висловилися низка великих європейських компаній — таких, як IKEA, H&M, Unilever і Nestlé.
Щобільше, ініціативу схвалила велика кількість вчених, організацій із захисту природи та захисту прав споживачів, а також деякі об’єднання фермерів.
Для набуття чинності закон мають схвалити всі країни-члени ЄС. Переговори повинні стартувати найближчим часом.
Брюссель вже прийняв десятки законів про скорочення викидів CO2, щоб реалізувати загальну екологічну програму ЄС, включаючи мету досягти чистого нульового викиду парникових газів до 2050 року.
Проте, нещодавні екологічні пропозиції наштовхнулися на опір – особливо ті, які вимагали б змін від фермерів у межах боротьби із забрудненням довкілля та падінням популяції бджіл і метеликів.
Нещодавно законодавці ЄС проголосували за послаблення ще одного закону стосовно зниження рівня забруднення фермами.
- 19 червня члени Організації Об’єднаних Націй прийняли перший в історії договір про захист Світового океану, глава організації Антоніу Гутерріш привітав історичну угоду, яка дає океану “шанс для боротьби”.
- У Міністерстві рибальства Ісландії мають намір заборонити китобійний промисел вже з 2024 року. Припинити вилов китів планують на тлі постійних суперечок та скорочення попиту.
- Раніше повідомлялося, що корали в Великому бар’єрному рифі в Австралії за останні п’ять років втретє піддалися масштабному знебарвленню.
- Підвищення температури поверхні моря й окислення вод може знищити майже всі існуючі місця проживання коралових рифів до 2100 року.
- Шведська екоактивістка Грета Тунберг під час свого вчорашнього візиту до Києва розкритикувала реакцію світу на екоцид, спричинений підривом дамби Каховської ГЕС, назвавши її “недостатньою”.
- 21 червня у Польщі активісти Greenpeace закликали прем’єр-міністра Матеуша Моравецького вжити заходів для захисту польських лісів, закликавши уряд обмежити заготівлю деревини у старовікових лісах Карпатських гір.
Віктор Медведчук та Оксана Марченко є наближеними до керівництва російської федерації, перебувають в особистих дружніх зв’язках з главою РФ Володимиром Путіним.
У Центрі національного спротиву поінформували, що представники РПЦ на тимчасово окупованих територіях посилюють зусилля у межах кампанії з агітування українських дітей до армії РФ.
У Департаменті освіти Житомира поінформували, що учениця житомирського ліцею №23 Софія Тарнавська склала національний мультипредметний тест без жодної помилки та отримала максимальні 800 балів за чотири тести.
Станом на 6 липня Київ відновив дві третини власних генеруючих потужностей після російських ракетних обстрілів, повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
6 липня російські війська здійснили артилерійський обстріл Нікопольщини. Внаслідок чого загинула жінка.