Парламентські вибори в Хорватії та як вони стосуються України
Джерело: Sky News
В середу, 17 квітня, в Хорватії відбуваються дострокові парламентські вибори, результати яких покажуть чи схилятиметься країна до НАТО, чи до РФ.
-
- Фото: Reuters
-
- Фото: Reuters
В сьогоднішньому голосуванні лідирують керівна консервативна партія Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем та альянс центристських і лівих партій, які неофіційно очолювали президент Зоран Миланович і його Соціал-демократична партія (SDP).
Вибори відбуваються в той час, коли країна бореться з найвищою інфляцією в єврозоні, нестачею робочої сили, нелегальною міграцією та звинуваченнями в поширеній корупції.
Результати виборів вирішуватимуть не лише майбутню внутрішню політику нації, а й те, чи орієнтується Хорватія на схід, чи на захід у своїх міжнародних перспективах.
За даними видання Sky News, якщо переможе HDZ, країна продовжить прозахідний курс на підтримку України. Але якщо домінуватиме SDP, то це може потенційно відкрити простір для посилення проросійського впливу в країні, подібно до Угорщини та Словаччини.
Виборчі дільниці закриваються сьогодні ввечері, а офіційні результати очікуються завтра, 18 квітня.
Більшість передвиборчих опитувань передбачають перемогу HDZ, але без достатньої кількості місць для одноосібного правління.
- У Хорватії вирішили розпустити парламент за рішенням законодавців. Вони проголосували за таке рішення з метою проведення позачергових виборів, які планується організувати протягом двох місяців.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито готова до укладення мирної угоди, і тепер, за його словами, черга за Україною.
Колишній радник президента Польщі з міжнародних питань професор Роман Кузьняр високо оцінив виступ у Сеймі глави МЗС Радослава Сікорського, котрий відзначивши найскладнішу міжнародну політику за минуле десятиліття, зауважив, що доки НАТО залишається ефективним альянсом — Росія не має шансів на перемогу.
Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.
З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.
23 квітня спецпредставник президента США Кіт Келлог закликав зупинити російсько-українську війну за планом Дональда Трампа після лондонської зустрічі з українською делегацією.