Пекін скоротив інвестиції в Росію з початку повномасштабної війни
Джерело: BOFIT
Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.
Проте, у питанні вкладень у Росію китайські інвестори повелися так само як і решта. За даними Центробанку РФ, за три роки війни вкладення нерезидентів у реальний сектор російської економіки скоротилися на 57%. З $497,7 млрд прямих іноземних інвестицій, які мали бізнес на 1 січня 2022 року, до початку 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.
Відтак, сподівання Кремля на те, що “дружні” країни, до яких входить Китай, замінять Росії західних інвесторів, виявилися марними.
На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном на початку травня Путін заявив, що Росія вітатиме появу на своїй території китайських виробництв. Він зазначив, що Москва готова забезпечити “комфортні умови для діяльності компаній з Китаю в Росії” і вважає російсько-китайські відносини “зразком міждержавних взаємин у 21 столітті”. Однак до цього влада Китаю заборонила місцевим компаніям інвестувати в нафтогазовий сектор Росії, дала вказівку автоконцернам не будувати заводи в РФ і відмовилася фінансувати проект “Сила Сибіру-2”.
За даними Американського інституту підприємництва, останній великий китайський інвестпроект (від $100 млн) у Росії датується 2021 роком. Це були вкладення у розмірі $360 млн від китайської нафтогазової компанії Sinopec у російську нафтопромисловість.
Росія ще до війни мала погану репутацію серед китайських інвесторів, зауважив директор директор Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні Олександр Габуєв. За його словами, російські активи для них так само дорогі, як на розвинених ринках, але, на відміну від них, у країні немає захисту інвестицій, ні зрозумілої судової системи.
- Низка китайських виробників хімікатів, які використовуються для покращення якості бензину, тимчасово припинили свою діяльність через торгову війну зі США, яка спричинила зростання вартості сировини, яка постачається зі Сполучених Штатів.
- США попередили союзників, що Китай посилив свою підтримку Росії включно з наданням даних геопросторової розвідки, щоб допомогти Москві у війні проти України.
- Китай виявився ключовим союзником для Росії в її зусиллях подолати наслідки міжнародної ізоляції та санкцій. Хоча Пекін офіційно відкидає звинувачення у постачанні Росії зброї, експерти вказують на те, що Китай надає критично важливі компоненти для російської оборонно-промислової бази.
Сенат США підтримав резолюцію, яка вимагає припинити бойові дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Голосування стало політичним ударом по Дональду Трампу, попри те що Вашингтон уже досяг проміжної мирної домовленості з Тегераном.
Парламент Румунії не підтримав уряд, запропонований прем’єром-призначенцем Адріаном Вештею. Це вже друга невдала спроба сформувати нову адміністрацію після відставки уряду Іліє Боложана.
Кріштіану Роналду встановив одразу кілька історичних досягнень у матчі Португалії проти Узбекистану на ЧС-2026. Його дубль допоміг команді перемогти 5:0 і зробив 41-річного форварда найстаршим автором двох голів в одному матчі мундіалю.
Міжнародна морська організація ООН розпочинає евакуацію понад 11 тисяч моряків, які застрягли на суднах у Перській затоці. Операцію запускають після домовленості США та Ірану, що має завершити війну на Близькому Сході й відновити безпечний прохід через Ормузьку протоку.
Кір Стармер провів першу зустріч з Енді Бернемом після його перемоги на довиборах у Мейкерфілді. Переговори стали частиною підготовки до “упорядкованої” передачі влади після рішення Стармера залишити посаду прем’єр-міністра.