Пекін скоротив інвестиції в Росію з початку повномасштабної війни

Джерело: BOFIT

Попри заяви глави РФ Володимира Путіна про “безпрецедентний” рівень партнерства з Китаєм та “безмежні” можливості для взаємодії двох країн, китайські інвестори різко скоротили інвестиції в Росію після повномасштабного вторгнення в Україну. Якщо у 2011–2018 роках у середньому Пекін щорічно інвестував у російські проекти $1,2 млрд на рік, то у 2022–2023 роках показник упав утричі — до $400 млн. Про це свідчить доповідь Інституту економік Банку Фінляндії, що розвиваються.

Проте, у питанні вкладень у Росію китайські інвестори повелися так само як і решта. За даними Центробанку РФ, за три роки війни вкладення нерезидентів у реальний сектор російської економіки скоротилися на 57%. З $497,7 млрд прямих іноземних інвестицій, які мали бізнес на 1 січня 2022 року, до початку 2025-го залишилося лише $216 млрд — мінімальна сума з 2009 року.

Відтак, сподівання Кремля на те, що “дружні” країни, до яких входить Китай, замінять Росії західних інвесторів, виявилися марними.

На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном на початку травня Путін заявив, що Росія вітатиме появу на своїй території китайських виробництв. Він зазначив, що Москва готова забезпечити “комфортні умови для діяльності компаній з Китаю в Росії” і вважає російсько-китайські відносини “зразком міждержавних взаємин у 21 столітті”. Однак до цього влада Китаю заборонила місцевим компаніям інвестувати в нафтогазовий сектор Росії, дала вказівку автоконцернам не будувати заводи в РФ і відмовилася фінансувати проект “Сила Сибіру-2”.

За даними Американського інституту підприємництва, останній великий китайський інвестпроект (від $100 млн) у Росії датується 2021 роком. Це були вкладення у розмірі $360 млн від китайської нафтогазової компанії Sinopec у російську нафтопромисловість.

Росія ще до війни мала погану репутацію серед китайських інвесторів, зауважив директор директор Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні Олександр Габуєв. За його словами, російські активи для них так само дорогі, як на розвинених ринках, але, на відміну від них, у країні немає захисту інвестицій, ні зрозумілої судової системи.

Міжнародна морська організація заявила, що очікує деталей після заяви Дональда Трампа про відновлення морської блокади Ірану та 20% компенсацію з вантажів, які проходять через Ормузьку протоку. В агенції ООН наголосили, що не підтримують збори за транзит міжнародними протоками.

Губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив Дарлін Грем Нордон тимчасовою сенаторкою після смерті її брата Ліндсі Грема. Раніше таке рішення публічно підтримав Дональд Трамп.

Американський сейсмолог китайського походження Юлін Чен майже два роки перебуває під вартою в Китаї та очікує суду за звинуваченням у шпигунстві. Він досліджував способи виявлення ядерних випробувань КНДР, а США визнали його “неправомірно затриманим”.

Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.

Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.