Петр Павел: Перші 180 тисяч боєприпасів доставимо Україні, ймовірно, вже у червні
Джерело: Петр Павел в інтерв’ю ARD
Нещодавно президент Чехії Петр Павел здивував прихильників України ініціативою щодо закупівлі боєприпасів. Нині глава країни анонсував перші постачання снарядів вже у червні цього року.
Необхідно всіляко підтримати Україну, щоб вона дала зрозуміти російському агресору, що продовжувати війну немає сенсу, що Росія не досягне подальших військових успіхів. Тому що поки у Росії все ще є хоч якісь надії на успіх, у Росії немає причин вести мирні переговори, – зазначив Павел.
Глава Чехії пояснив, що з одного боку, потрібно було оприлюднювати ініціативу, щоб отримати підтримку інших країн, однак, з іншого боку, союзники також розкрили свої карти, чим Росія зараз користується. Також через це ініціатива не просувається так швидко, як хотілося б.
Я, разом з нашим прем’єр-міністром Фіалою, припускаємо, що перші 180 тисяч боєприпасів будуть доставлені в червні, і вже є контракти на ще п’яти-шестизначну кількість снарядів.
Павел поскаржився, що Захід дуже обережно підтримував Україну. З самого початку було намагання “не загострювати конфлікт”. Тож навколо кожного нового етапу тривали довгі дебати, перш ніж погоджували необхідне озброєння. Президент Чехії зауважив, якби партнери пропустили “період роздумів та оцінки ризиків”, Україна отримала б допомогу місяцями, можливо навіть роками раніше, і ситуація могла бути іншою.
Тому він закликав взяти “уроки з минулого” і надати допомогу зараз у повному обсязі та якнайшвидше, щоб Україна не втратила більше території та життів.
Росія називає себе євроазійською цивілізацією. Російські цінності абсолютно відрізняються від наших. Тому було б дуже наївно підходити до Росії з позиції поступок, з позиції спроби досягти взаємовигідного рішення. Донині Росія знає лише “виграв” і “програв”. Іншими словами, якщо Росія хоче досягти успіху, інші повинні програти. І це повинно бути для нас попередженням, – резюмував Павел.
7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
У березні газета The Wall Street Journal писала, що Чехії вже вдалося придбати близько 800 тисяч артилерійських снарядів у постачальників з усього світу. Ще 700 тисяч снарядів Чехія зможе купити за наявності додаткових коштів.
Також стало відомо, що Чехія, у межах свої ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, вже підписала контракт на придбання перших 180 000 боєприпасів.
Станом на сьогодні вже Двадцять країн приєдналися до чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
- Чехія заявила про готовність спорядити тисячі додаткових артилерійських снарядів в Україну, за кілька тижнів після того, як оголосила про ініціативу із закупівлі боєприпасів для ЗСУ.
- Павел заявив, що намагатиметься передати Україні боєприпаси “так швидко, як це можливо”.
- Боєприпаси – закуплені за ініціативою Чехії у країнах, які не входять до ЄС – можуть передати українським військовим у червні.
- 18 квітня Україна та Чехії розпочали переговори про безпекову угоду.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.