Україна та Чехія офіційно розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки

Джерело: Офіс президента

18 квітня українська та чеська сторони офіційно розпочали переговори про безпекову угоду, передбачену Спільною декларацією про підтримку України, яку підписали під час Вільнюського саміту НАТО.

Чеську сторону представляв генеральний директор з питань безпеки та багатосторонніх відносин Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Давид Конецький.

Чехія демонструє незмінне лідерство у підтримці України та заохочує інших партнерів до реалізації сміливих і важливих ініціатив, зокрема щодо постачання нашій країні боєприпасів. В ОП наголосили, що також відчувається потужна підтримка Чехії на шляху до майбутнього членства України в ЄС і НАТО.

Сторони засвідчили прогрес у підготовці проєкту майбутньої безпекової угоди, обмінялися баченням її змістового наповнення, зокрема щодо посилення співпраці в галузі ОПК, а також узгодили графік подальших переговорів, щоб лідери двох країн могли підписати угоду найближчим часом.

Нещодавно, під час зустрічі у Вільнюсі президент Володимир Зеленський та президент Чехії Петр Павел обговорили готовність укласти двосторонню безпекову угоду.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.