Україна та Чехія офіційно розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки

Джерело: Офіс президента

18 квітня українська та чеська сторони офіційно розпочали переговори про безпекову угоду, передбачену Спільною декларацією про підтримку України, яку підписали під час Вільнюського саміту НАТО.

Чеську сторону представляв генеральний директор з питань безпеки та багатосторонніх відносин Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Давид Конецький.

Чехія демонструє незмінне лідерство у підтримці України та заохочує інших партнерів до реалізації сміливих і важливих ініціатив, зокрема щодо постачання нашій країні боєприпасів. В ОП наголосили, що також відчувається потужна підтримка Чехії на шляху до майбутнього членства України в ЄС і НАТО.

Сторони засвідчили прогрес у підготовці проєкту майбутньої безпекової угоди, обмінялися баченням її змістового наповнення, зокрема щодо посилення співпраці в галузі ОПК, а також узгодили графік подальших переговорів, щоб лідери двох країн могли підписати угоду найближчим часом.

Нещодавно, під час зустрічі у Вільнюсі президент Володимир Зеленський та президент Чехії Петр Павел обговорили готовність укласти двосторонню безпекову угоду.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.