Петиція про відкриття публічних е-декларацій чиновників набрала необхідну кількість підписів

Джерело: Букви

6 вересня військовослужбовець та експерт із питань реформи охорони здоров’я Олександр Ябчанка зареєстрував петицію щодо повернення електронного декларування під час війни та відкриття майнових декларацій чиновників. Приблизно за 3 години петиція набрала усі необхідні підписи (25 тисяч).

Олександр Ябчанка у петиції зазначив, що не підтримавши поправку про оприлюднення електронних декларацій для державних службовців, народні депутати “пішли проти заяв Європейського Союзу, послів G7 та депутатів Європарламенту”.

“Кількість журналістських розслідувань, де фігурують народні депутати та представники виконавчої влади разюча. В цей час приховувати від українців декларації влади — це покривати тотальну корупцію у країні”, – написав Ябчанка.

Петицію продовжують підписувати й вже є понад 57 тисяч підписів.

Суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін зазначив, що “історія із закриттям доступу до декларацій представників влади, без жодних сумнівів, є ганебною”. 

“Суспільство веде екзистенційну боротьбу із зовнішнім ворогом, а псевдоеліти, діючи у власному політичному і меркантильному інтересі, руйнують черговий рубіж міцності. Ми ж усі розуміємо, як таке “декларування” позначиться на допомозі від наших партнерів і на патріотизмі людей, які нас захищають”, – написав Слободін.

Він додав, що ця ситуація є “ще однією покупкою в супермаркеті життя, де товар отримають псевдоеліти, а оплатять покупку хлопці на фронті і звичайні українці”.

Обов’язкове декларування для чиновників було тимчасово зупинене в перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

ДОВІДКОВО: 5 вересня у Верховній Раді не підтримали поправку про оприлюднення електронних декларацій для державних службовців. Депутати також вирішили притягати до відповідальності тих, хто не подасть декларацію у встановлений термін.

Законопроєкт про відновлення е-декларування чиновників зареєстровано 27 липня. 

Цей законопроєкт був визнаний невідкладним і прийнятий в той же день, що і базовий законопроєкт із поправками до його положень. 

Законопроєкт є особливо важливим для виконання Україною семи рекомендацій щодо вступу до ЄС. 

У жовтні Єврокомісія представить звіт з оцінкою виконання Україною цих заходів.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.