«Під час опору російському вторгненню було втілено п’ять стратегічних операцій», – Наєв
Джерело: Сергій Наєв у статті “Укрінформу”
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв розповів про розробку та втілення під його керівництвом п’яти стратегічних операцій, які дали змогу Україні зірвати задум Росії щодо її бліцкригу.
За словами Наєва, найпершим стратегічним завданням стало оперативне розгортання Сил оборони ще до 24 лютого.
“Я ще 23 лютого віддав письмове розпорядження всім командирам угруповань провести оперативне розгортання й вивести частини та підрозділи в райони бойового призначення. Після цього у визначених районах було проведено розгортання загальновійськових бригад, згодом систем розвідувального, оперативного, логістичного, медичного забезпечення. Надалі це стало підґрунтям для дій Сил оборони України із відбиття збройної агресії РФ”, — розповів він.
Наступним досягненням стало те, що українська армія, як зауважив Наєв була готова до вторгнення.
“Ми зуміли передбачити дату й час вторгнення агресора, що дало можливість підготуватися до нападу противника”, — поділився командувач Об’єднаних сил ЗСУ.
Зокрема, за словами Наєва, ще 21 лютого він поставив завдання всім командувачам і командирам розгорнути війська для відбиття збройної агресії, а вже 23 лютого продублював свій наказ письмово.
Третім стратегічним завданням, як стверджує Наєв, став зрив планів противника здобути цілковитий контроль над українським узбережжям Чорного моря.
Так, він нагадав, що на початку березня 2022 року росіяни планували розпочати наступ через Вознесенськ уздовж адміністративної межі Миколаївської та Одеської областей аж до кордону з Молдовою.
Якби ворогу це вдалося, підкреслив генерал, Росія дістала б можливість висадити морський десант на територію Миколаївщини та Одещини й окупувати не тільки розташовані на узбережжі Миколаїв та Одесу, а й області цілком.
Тож, як повідомляється, Наєв наказав перекинути в район Вознесенська частину військ і засоби вогневого ураження (артилерію, авіацію) таким чином, щоб завдати ворогу максимального ураження.
Четвертою втіленою стратегічною операцією стало збереження найбільш боєздатної частини війська, зосередженої на початку вторгнення в Донецькій та Луганській областях.
Зокрема, за словами Наєва, противник намагався оточити угруповання Збройних сил України, яке знаходилося на території Луганської та Донецької областей. Йдеться про понад 15 бригад.
“Ворог почав реалізацію свого замислу на початку квітня, коли силами 42-ї мотострілецької дивізії 58-ї загальновійськової армії розпочав наступ у Запорізькому напрямку. Я керував безпосередньо на пункті управління діями 55-ї та 44-ї окремих артилерійських бригад. У повітря була піднята вся наявна в тому районі безпілотна авіація. Протягом шести годин ми завдавали вогневе ураження по колонах ворога. І того дня противник не зумів просунутися, зазнав втрат і відкотився назад”, — пригадав командувач Об’єднаних сил ЗСУ.
Водночас він додав, що інтенсивні бої тривали ще близько тижня, але завдяки зміцненню оборони та проведенню додаткового мінування росіян вдалося зупинити.
Останньою стратегічною операцією стало закладення підґрунтя для звільнення Харківщини.
Як зауважив Наєв, у квітні 2022-го розпочалася битва за те, щоб не допустити прохід ворожих сил на Ізюмському напрямку. Вона тривала понад півтора місяця.
При цьому вказано, що кожен ранок розпочинався з атаки: спершу наступали батальйонами, потім ротами, потім взводами й завершувала піхота.
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ перераховує низку маневрів українського війська, які дали змогу суттєво послабити російських армійців на Харківському напрямку й згодом визволити майже всю окуповану частину області.
- Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що контрнаступальні операції українських військових у Донецькій та Запорізькій областях могли серйозно деградувати підрозділи російських окупаційних військ.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.