Пік «зорепаду» Ета-Аквариди у травні: коли і як спостерігати метеорний потік
Із середини квітня до кінця травня в нічному небі можна спостерігати метеорний потік Ета-Аквариди – явище, що виникає, коли Земля проходить крізь шлейф частинок, залишених кометою Галлея. Найбільшу активність цього “зорепаду” очікують у ніч на 6 травня: за сприятливих умов можна побачити до кількох десятків метеорів на годину.
Ета-Аквариди – це щорічний метеорний потік, під час якого в атмосфері Землі згорають дрібні частинки космічного пилу. Вони входять у неї на великій швидкості, нагріваються і спалахують, утворюючи короткі яскраві смуги світла, які з Землі виглядають як “падаючі зорі”. Насправді це не зорі, а мікроскопічні уламки, що зникають на висоті десятків кілометрів. Потік отримав назву від сузір’я Водолій, звідки вони візуально “вилітають”, хоча самі метеори можна побачити в різних частинах неба.
Коли спостерігати
Пік припадає в ніч на 6 травня, однак підвищена активність триває кілька днів до і після цієї дати. Найкращий час для спостережень – перед світанком, коли радіант потоку піднімається найвище над горизонтом.
За інформацією Американського метеорного товариства, у Північній півкулі зазвичай можна побачити від 10 до 30 метеорів на годину. Водночас цього року показники можуть бути нижчими через яскраве місячне світло.
Що завадить спостереженням
У ніч піку на небі буде спадний опуклий Місяць, освітлений більш ніж на 80%. Він зійде після опівночі й частково “переб’є” слабші метеори. Через це реальна кількість видимих “падаючих зір” може бути меншою, ніж зазвичай.
Як краще дивитися
Для спостереження не потрібні телескопи чи інша техніка. Достатньо обрати темне місце подалі від міських вогнів, дати очам звикнути до темряви й дивитися на небо щонайменше 20-30 хвилин.
Ета-Аквариди – один із двох метеорних потоків, пов’язаних із кометою Галлея. Інший – Оріоніди – спостерігають восени. Сама комета повертається до внутрішньої частини Сонячної системи приблизно раз на 76 років і наступного разу стане видимою у 2061 році.
- Метеорит вагою близько семи тонн вибухнув у небі над північно-східною частиною США. Явище супроводжувалося яскравим спалахом і гучним звуком, який налякав мешканців кількох штатів.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.