Пісторіус підписав Оснабрюкський наказ, що дає початок реформі Бундесверу

Джерело: tagesschau

30 квітня глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус підписав Оснабрюкський указ, який має на меті розпочати заплановану реформу Бундесверу.

Пісторіус описав це як “основну частину” оголошеного “поворотного моменту”. Відповідні заходи міністр презентував на початку квітня.

Це символічний старт реструктуризації Бундесверу: опівдні міністр оборони Борис Пісторіус підписав Оснабрюкський наказ у ратуші свого рідного міста. Документ регламентує реорганізацію ланки управління Бундесверу.

Наказ є ще одним ключовим елементом, хоча й формальним, переломного моменту, — зазначив глава Міноборони. — Це наближає Німеччину до мети повернути стримування та оборону в центр уваги.

Це особливо необхідно з огляду на війну РФ проти України, оскільки загрозлива ситуація в Європі “стала зовсім іншою”, – зазначив міністр оборони. Після того, як нещодавно Бундесвер більше зосередився на закордонних місіях, тепер він “знову стосується національної оборони та оборони альянсу”.

Восени Пісторіус оголосив про структурну реформу Бундесверу. На початку квітня він представив свої конкретні плани. Серед іншого, планується об’єднати територіальне командування внутрішніх операцій та оперативне командування зовнішніх операцій.

Крім того, командування в кібернетичному та інформаційному просторі слід вважати четвертим видом Збройних сил поряд з сухопутними військами, флотом і авіацією. Мета реформ – зробити армію більш обороноздатною. Тепер наказ забезпечує “формальну основу для організації керівництва, готового до війни”, – додав Пісторіус під час церемонії підписання.

Оснабрюкський документ набуває чинності 1 травня. Він замінює Дрезденський наказ, виданий Томасом де Мезьєром у 2012 році. Це четверте схоже положення про реструктуризацію в історії Бундесверу, заснованого у 1955 році.

Зауважимо, 4 квітня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

У січні Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.

  • Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
  • Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
  • Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
  • Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
  • Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.

У Силах Спеціальних Операцій ЗСУ повідомили про здобутки українських спецпризначенців на фронті. Так, на одному з операційних напрямків оператори 3-го окремого полку ССО за три тижні розбили пів дивізіону зенітно-ракетних комплексів “Бук” росіян.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала партнерів по НАТО дозволити своїм військовим інструкторам розгортати тренувальні місії українських оборонців безпосередньо на території України.

У Генштабі поінформували про оперативну інформацію станом на 22.00 20 травня щодо російського вторгнення. Протягом доби противник завдав по території України три ракетні удари (із застосуванням трьох ракет), 35 авіаударів (зокрема із застосуванням 48 КАБів) та 367 ударів дронами-камікадзе. Здійснив майже 2800 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах із використанням різних типів озброєння. 

Оскільки українське військо намагається відбити запеклі наступи Росії по всьому фронту, президент Володимир Зеленський закликав Сполучені Штати та Європу зробити більше для захисту країни, відкидаючи побоювання щодо ядерної ескалації.

На тлі загарбницької повномасштабної війни Росії проти України, 21 травня Європейський Союз і Республіка Молдова підписали угоду про партнерство у сферах безпеки та оборони.