«План взаємопорозуміння»: Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону

Джерело: Денис Шмигаль/Telegram

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, перебуваючи на кордоні з Польською Республікою заявив, що Україна розробила та пропонує Польщі план деблокади кордону — “План взаємопорозуміння”, який складається з п’яти кроків.

Денис Шмигаль підкреслив, що Україна та Польща залишаються добрими партнерами та стратегічними союзниками. Але блокада завдає шкоди українській економіці та можливостям краще захищатися від російського агресора.

Він наголосив, що останні 5 місяців Україна не продає зерно, кукурудзу, насіння соняшника та ріпак на польський ринок. Через Польщу українське зерно їде тільки транзитом. Загалом через польський кордон сьогодні проходить лише 5% аграрного експорту. І головне, блокада б’є по всій польсько-українській торгівлі, по економіці обох країн. Саме тому потрібно розв’язувати це питання та приймати конструктивні рішення.

“План взаємопорозуміння” складається з п’яти кроків:

 

Перший крок – передбачає погодження нашої держави на обмеження, які запропонувала Європейська комісія щодо аграрного експорту.

Це автоматичні захисні заходи, які були представлені в межах рішення Єврокомісії з пропозицією продовжити безмитну торгівлю ЄС та України. Мова йде, зокрема, про обмеження на м’ясо птиці, яйця, цукор.

“Україна погоджується з пропозицією експортувати до ЄС ці товари без квот та мит в об’ємах не більше, ніж були в середньому у 2022 та 2023 роках. Якщо експортуватиме більше, то повертаються обмеження”, – пояснив прем’єр-міністр.

Крім того, Україна готова продовжити механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшника та ріпака.

Другий крок – Україна направляє звернення до Європейської комісії з пропозицією провести невідкладний скринінг, тобто аналіз кластерів 4 і 5, до яких входить аграрна політика та транспорт. Це необхідно, аби відкинути маніпуляції щодо якості української аграрної продукції.

“Водночас принципова позиція України — це повна лібералізація торгівлі з ЄС. Це продовження “економічного безвізу” — скасування ввізних мит та інших обмежень у двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом. Це потребуватиме рішення Ради асоціації на підставі статті 29 відповідної Угоди”, — підкреслив Денис Шмигаль.

А також наголосив, що питання торгівлі України та ЄС буде вирішуватися саме з ЄС, а не на рівні окремих країн.

Третій крок – пропонується польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт в ЄС.

За словами прем’єр-міністра, за 11 місяців 2023 року Росія продала в Європу агропродукції та продуктів харчування на 2,5 млрд євро. Зокрема, зерна на майже 400 млн євро, овочів на 300 млн євро, насіння олійних рослин на 250 млн євро. За 11 місяців 2023 року Росія продала Європі 5,1 млн тонн продовольства. За весь 2022 рік — 4,9 млн тонн.

Денис Шмигаль зазначив, що зростання російського експорту продовольства в ЄС під час війни потрібно зупинити. Глава Уряду переконаний, що Україна та Польща можуть замістити цю продукцію.

Крім того, Україна звертається до ЄК ще з двома пропозиціями:

  • розглянути додаткові обмеження та посилений моніторинг на аграрний імпорт третіх країн до ЄС, як це відбувається зараз з Україною;
  • щодо запуску спільного контролю на кордоні України та країн ЄС та розширення пілотного проєкту щодо обміну митною інформацією.

Четвертий крок – передбачає створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів двох країн та представника Єврокомісії. Також до його роботи можуть приєднатися українські та польські аграрні асоціації.

П’ятий крок – має на меті вирішити питання з пропуском на кордоні не лише боєприпасів, військового обладнання, гуманітарної допомоги, медичних засобів, а й інших груп товарів.

Денис Шмигаль зазначив, що тристоронній штаб має працювати цілодобово, і питання блокування кордону має бути вирішено значно раніше, ніж 28 березня — дати, коли мало б відбутись спільне засідання урядів України та Польщі.

Також глава уряду додав, що в іншому випадку Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.

“План України із 5 кроків — це справедливий підхід, який вигідний Польщі. Україна йде на певні болючі для нас компроміси. Але ми хочемо бути партнерами для ЄС, для всіх наших західних сусідів. Ми відкриті до конструктивного діалогу”, — резюмував Денис Шмигаль.

У зарубіжних дослідженнях сонний параліч (sleep paralysis) – стан, коли свідомість прокинулась, а тіло досі “спить” – називають швидкоплинним, але важким епізодом, іноді супроводжуваним тиском на грудну клітину, страхом і галюцинаціями. Хоч стан не небезпечний, він може застати зненацька і налякати.

Роман Грибов – черкащанин і морпіх, який став відомим на весь світ завдяки фразі “рускій воєнний корабль, іді на…” – повідомив про своє звільнення з лав Військово-морських сил Збройних сил України.

Станом на 1 липня 2025 року російська армія втратила на війні проти України понад 1 мільйон військових. За даними Генерального штабу Збройних сил України, загальні бойові втрати особового складу противника з 24 лютого 2022 року орієнтовно склали 1 020 980 осіб. За минулу добу ліквідовано ще 970 окупантів.

Перший день липня в Україні зустріне хмарами з проясненнями і приємною прохолодою. Опадів майже не буде – трохи дощу можливе лише на північному сході країни, і то місцями та ненадовго.

19-річний українець Олег шукав підробіток у Telegram, а ледь не став живою бомбою. Йому запропонували 1000 доларів за те, щоб обмалювати фарбою стіну біля рівненської поліції. На місці замість фарби він знайшов рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм – грубою бомбою, до якої був прикріплений мобільний телефон. Усе вказувало на те, що її мали підірвати дистанційно.