Поліціянт з Ізюма проведе 15 років за ґратами через допомогу ЗС РФ
Джерело: Державне бюро розслідувань
Колишнього поліціянта з Ізюма (Харківська область) засудили до 15 років ув’язнення за його участь у допомозі російським військовим під час окупації міста.
Після того, як місто окупували, колишній поліціянт приєднався до так званої “народної міліції”.
Він активно співпрацював із ЗС РФ, патрулюючи вулиці, виявляючи українців з патріотичними переконаннями та намагаючись залучити своїх колег до переходу на бік ворога.
Фото: Державне бюро розслідувань
Після визволення Ізюма зрадник намагався приховати сліди своєї діяльності та “залягти на дно”. У жовтні 2022 року він потрапив на протипіхотну міну, встановлену росіянами, внаслідок чого втратив частину стопи.
Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з працівниками Нацполіції затримало колишнього правоохоронця, і за рішенням Дзержинського районного суду Харкова його засуджено за державну зраду.
Йому призначено покарання за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК України) у вигляді 15 років позбавлення волі, конфіскацію всього майна та позбавлення спеціального звання.
Служба безпеки України заарештувала п’ятьох осіб, яких підозрюють у державній зраді через передачу російським спецслужбам інформації про Збройні Сили України. Це стосується інженерки оборонного заводу в Запоріжжі та чиновниці міськради на Донеччині.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.