Польські політики вдвічі перебільшили обсяг допомоги Україні – дослідження
Джерело: Sestry з посиланням на звіт “Польська допомога Україні. Голі факти і гіркий діагноз”
Експосол Польщі в Україні Марек Зюлковський дослідив польську допомогу Україні та з’ясував, що політики завищували її обсяг, а також замовчували позитивний вплив українських біженців на економіку країни.
Справжній обсяг допомоги
Автор дослідження підкреслює, що допомога була значною, але політики почали представляти її так, щоб Польща виглядала абсолютним світовим лідером.
Зазвичай для підрахунку обсягу допомоги її порівнюють з ВВП відповідного року. Однак в Польщі у президентських і урядових матеріалах допомогу за кілька років співвідносили з польським ВВП ще за 2021 рік. Відтоді економіка країни встигла вирости, тож рівняючи з 2021 роком відсоток виглядав більшим, ніж був насправді.
Наприклад, у матеріалах Канцелярії президента Польщі стверджувалося, що допомога Україні становила 4,91% польського ВВП, а сама Польща була світовим лідером підтримки України.
Якщо ж співвіднести допомогу з ВВП саме тих років, коли вона надавалася, то сумарна допомога Польщі у 2022–2023 роках становила приблизно 1,7% ВВП.
“Цей результат вдвічі скромніший за дані, розраховані Кільським інститутом, які становили 3,82% або 4,91%, що були включені до звіту Канцелярії Президента”, – йдеться у звіті.
Ба більше, до загальної суми допомоги уряд включав не лише кошти, безпосередньо передані Україні, а й витрати на українських біженців у Польщі, роботу державних установ, місцевого самоврядування та соціальні виплати.
Вигоди для Польщі
Зюлковський зауважив, що до середини 2026 року загальна вартість безоплатно переданої військової допомоги оцінювалася приблизно у 16,45 мільярда злотих, причому близько 90% цієї допомоги Україна отримала ще у 2022–2023 роках. Частину витрат Польщі вже компенсував Європейський Союз, тож фінансовий тягар для польського бюджету був меншим.
Разом з тим, Варшава різко наростила продаж зброї до України. За 2022–2024 роки Польща експортувала озброєння на понад 6 мільярдів євро, причому приблизно 4,8 мільярда євро припало саме на український ринок.
Щодо впливу українських біженців, то їх внесок у польський ВВП становить:
- 1,5% ВВП у 2022 році;
- 2,3% – у 2023 році;
- 2,7% – у 2024 році.
“Тобто, по суті, стільки, скільки ми вклали у вигляді допомоги, польська економіка заробила завдяки праці українських біженців”, – пише автор.
Разом з тим, за кілька років громадяни України зареєстрували в Польщі близько 30 тисяч підприємств, а це: сплата податків, створення робочих місць, інвестиції та розширення економічних зв’язків між двома країнами.
Також показово, що торгівля між Україною і Польщею тільки зростала, при цьому остання постійно продає більше товарів, ніж купує.
“Недостатня” вдячність
Марек Зюлковський вважає, що найбільшою помилкою польської політики стало те, що допомогу дедалі частіше почали використовувати як аргумент у політичних суперечках, стали пов’язувати з історичними питаннями, економічними поступками, політичними очікуваннями та вимогами вдячності. Особливо помітною ця тенденція стала в 2025–2026 роках.
У відповідь Україна перестала розглядати Польщу як країну, від якої можна очікувати довгострокової підтримки.
Автор звіту нагадує: після падіння комунізму саме Польща десятиліттями отримувала масштабну міжнародну підтримку. При цьому жодна з держав-донорів не вимагала від поляків політичної вдячності.
“Кореляція даних, які я представив у доповіді – вагомий внесок українських біженців у польську економіку, позитивне торговельне сальдо, рекордний експорт польського озброєння та водночас уже маргінальна польська допомога Україні – парадоксально складається в картину істотного українського внеску в наш економічний добробут. То, можливо, запитаймо протекціоністськи: хто кому сьогодні має бути вдячний?”, – пише Зюлковський.
- 44,8% поляків вважають, що Польща надала Україні занадто велику військову допомогу після початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це свідчать результати опитування SW Research, проведеного на замовлення Onet.
- 59,7% громадян Польщі виступають проти вступу України до Європейського Союзу. Водночас підтримують євроінтеграцію України трохи більше третини опитаних.
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.
30 серпня минає рік від дня вбивства колишнього голови Верховної Ради, народного депутата та екссекретаря РНБО Андрія Парубія. Політика застрелили у Львові посеред вулиці, неподалік від його будинку. Нині справу про вбивство розглядає Франківський районний суд Львова.
Кількість жертв російської атаки та детонації на складі у селі Мила на Київщині зросла до 37, поранено 15 людей. Ще двох шукають під завалами.
29 серпня відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що США передали Україні інформацію про серію зустрічей, які останніми днями відбулися в Москві.