Польські політики вдвічі перебільшили обсяг допомоги Україні – дослідження

Джерело: Sestry з посиланням на звіт “Польська допомога Україні. Голі факти і гіркий діагноз”

Експосол Польщі в Україні Марек Зюлковський дослідив польську допомогу Україні та з’ясував, що політики завищували її обсяг, а також замовчували позитивний вплив українських біженців на економіку країни.

Справжній обсяг допомоги

Автор дослідження підкреслює, що допомога була значною, але політики почали представляти її так, щоб Польща виглядала абсолютним світовим лідером.

Зазвичай для підрахунку обсягу допомоги її порівнюють з ВВП відповідного року. Однак в Польщі у президентських і урядових матеріалах допомогу за кілька років співвідносили з польським ВВП ще за 2021 рік. Відтоді економіка країни встигла вирости, тож рівняючи з 2021 роком відсоток виглядав більшим, ніж був насправді.

Наприклад, у матеріалах Канцелярії президента Польщі стверджувалося, що допомога Україні становила 4,91% польського ВВП, а сама Польща була світовим лідером підтримки України.

Якщо ж співвіднести допомогу з ВВП саме тих років, коли вона надавалася, то сумарна допомога Польщі у 2022–2023 роках становила приблизно 1,7% ВВП.

“Цей результат вдвічі скромніший за дані, розраховані Кільським інститутом, які становили 3,82% або 4,91%, що були включені до звіту Канцелярії Президента”, – йдеться у звіті.

Ба більше, до загальної суми допомоги уряд включав не лише кошти, безпосередньо передані Україні, а й витрати на українських біженців у Польщі, роботу державних установ, місцевого самоврядування та соціальні виплати.

Вигоди для Польщі

Зюлковський зауважив, що до середини 2026 року загальна вартість безоплатно переданої військової допомоги оцінювалася приблизно у 16,45 мільярда злотих, причому близько 90% цієї допомоги Україна отримала ще у 2022–2023 роках. Частину витрат Польщі вже компенсував Європейський Союз, тож фінансовий тягар для польського бюджету був меншим.

Разом з тим, Варшава різко наростила продаж зброї до України. За 2022–2024 роки Польща експортувала озброєння на понад 6 мільярдів євро, причому приблизно 4,8 мільярда євро припало саме на український ринок.

Щодо впливу українських біженців, то їх внесок у польський ВВП становить:

  • 1,5% ВВП у 2022 році;
  • 2,3% – у 2023 році;
  • 2,7% – у 2024 році.

“Тобто, по суті, стільки, скільки ми вклали у вигляді допомоги, польська економіка заробила завдяки праці українських біженців”, – пише автор.

Разом з тим, за кілька років громадяни України зареєстрували в Польщі близько 30 тисяч підприємств, а це: сплата податків, створення робочих місць, інвестиції та розширення економічних зв’язків між двома країнами.

Також показово, що торгівля між Україною і Польщею тільки зростала, при цьому остання постійно продає більше товарів, ніж купує.

“Недостатня” вдячність

Марек Зюлковський вважає, що найбільшою помилкою польської політики стало те, що допомогу дедалі частіше почали використовувати як аргумент у політичних суперечках, стали пов’язувати з історичними питаннями, економічними поступками, політичними очікуваннями та вимогами вдячності. Особливо помітною ця тенденція стала в 2025–2026 роках.

У відповідь Україна перестала розглядати Польщу як країну, від якої можна очікувати довгострокової підтримки.

Автор звіту нагадує: після падіння комунізму саме Польща десятиліттями отримувала масштабну міжнародну підтримку. При цьому жодна з держав-донорів не вимагала від поляків політичної вдячності.

“Кореляція даних, які я представив у доповіді – вагомий внесок українських біженців у польську економіку, позитивне торговельне сальдо, рекордний експорт польського озброєння та водночас уже маргінальна польська допомога Україні – парадоксально складається в картину істотного українського внеску в наш економічний добробут. То, можливо, запитаймо протекціоністськи: хто кому сьогодні має бути вдячний?”, – пише Зюлковський.

Увечері в суботу, 10 жовтня, російський ударний безпілотник влучив у дев’ятиповерхівку в Дніпрі. За попередніми даними, поранень зазнали троє людей.

В місті Запоріжжя фахівці ДСНС врятували жінку з-під завалів будинку, в який влучила російська авіабомба. 

Під час переговорів у Маямі представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер нібито погрожували припинити надання Україні американських розвідданих, якщо Київ продовжить атакувати російські нафтопереробні заводи.

Президент США Дональд Трамп оголосив про успішне завершення телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої сторони домовилися про негайне постачання понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Києві з двопартійною делегацією Конгресу США у складі сенаторів Роджера Вікера і Кевіна Крамера та конгресменів Марка Вісі й Дена Креншоу. Переговори відбулися в умовах постійних повітряних тривог через загрозу ударів ворожих реактивних “шахедів”.