Польський сейм визнав депортацію кримських татар геноцидом
Джерело: Представництво Президента України в АР Крим
Сейм (нижня палата парламенту) Польщі визнав депортацію кримських татар з Криму у 1944 році та її наслідки актом геноциду.
Рішення мало високу підтримку — 414 голосів “за”, 16 “проти” і 2 утримались.
У травні 1944 року за наказом Сталіна понад 200 тисяч кримських татар були депортовані зі своїх домівок у Криму до Центральної Азії та на Урал. Мінімум 46% населення загинули в дорозі або у перші роки заслання. Півострів став об’єктом тотальної русифікації, що призвело до знищення навіть найменших згадок про кримських татар.
Цьогоріч виповнилося 80 років з депортації кримських татар. У 2015 році Україна, у 2019 році – Латвія та Литва, а у 2022 році – Канада визнали це геноцидом.
У травні цього року Верховна Рада України звернулася до міжнародних організацій і парламентських асамблей із закликом також визнати депортацію 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу.
- Google Translate тепер підтримує кримськотатарську мову для перекладу.
- 18 травня команда Crimean Tatar Foundation USA організувала мітинг у Нью-Йорку з нагоди 80-х роковин примусової депортації етнічного народу з Криму.
- В Україні розробили безоплатну мобільну гру-головоломку кримськотатарською мовою Lağoda QT.
1 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна повідомив, що країна заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію.
Танення льодовиків може підвищувати ризик поширення хвороб між медоносними та дикими бджолами. До такого висновку дійшли дослідники з Лозаннського та Міланського університетів, а також італійської наукової організації Crea.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав європейські країни відмовитися від терміна “гібридні атаки” щодо дій Росії та прямо називати їх диверсіями й терористичними атаками.
Україна вперше застосувала на фронті тактичну балістичну ракету FP-7. Про її перше бойове використання повідомив президент України Володимир Зеленський.
Українець у четвертому поколінні вирушив на орбіту. Канадський астронавт Джошуа Кутрик сьогодні стартував до МКС — із собою він узяв кишеньковий годинник, який понад сто років тому його прадід привіз із Західної України.