Понад 100 тисяч українців проголосували за кандидатів у Антикорупційну раду Міноборони

Джерело: Міноборони

7 січня відбулося голосування за членів Громадської антикорупційної ради при Міноборони. В онлайн-голосуванні взяли участь 101 215 громадян України.

Попри DDoS-атаку, спрямовану на українську IT-інфраструктуру, технічна команда захистила процес голосування, зупинивши спроби вплинути на його результати. У зв’язку з атаками доступ до голосування був обмежений виключно для користувачів українських мереж.

Деякі учасники голосування зауважили щодо реєстрації значної кількості голосів з однакової IP-адреси. У Міноборони це пояснили використанням захисних технологій Cloudflare, які можуть змінювати видимий IP-адрес користувачів.

Особа кожного користувача верифікувалась завдяки авторизації через партнерські сервіси BankID та Дія.Підпис, а спеціально призначена команда швидкого реагування контролювала прозорість процесу.

Особливу увагу приділили забезпеченню можливості голосування для військових на фронті. Завдяки доступу до сайту через термінали Starlink та технічному супроводу захисники й захисниці також змогли взяти участь у виборах складу антикорупційної ради, — наголосили у Міноборони.

Результати онлайн-голосування надані Комісії із забезпечення проведення конкурсу для перевірки. Офіційно їх оприлюднять протягом п’яти робочих днів.

Додамо, раніше Букви повідомляли, що один зі кандидатів, Олексій Свинаренко, у 2021 році брав участь у побитті журналіста видання.

Довідка: Громадська антикорупційна рада при Міноборони – це орган, через який суспільство може контролювати рішення Міноборони та впливати на ключові процеси у сфері оборони. Її 15 членів займають виборну неоплачувану посаду. Цей орган з’явився у 2023 році після скандалу з закупівлями Міноборони, зокрема яйцями по 17 гривень за штуку.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.