Понад 200 тисяч людей померли через екстремальну спеку в Європі за останні три роки – ВООЗ
Джерело: AFP
Понад 200 тисяч людей у Європі померли від наслідків екстремальної спеки з 2022 року. Про це повідомила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на тлі чергової хвилі високих температур, під час якої в деяких країнах були зафіксовані рекордні для травня показники.
Про масштаби проблеми розповів директор Європейського регіону ВООЗ Ганс Генрі Клюге. За його словами, наслідки зміни клімату вже становлять серйозну загрозу для здоров’я населення.
“Наслідки зміни клімату є реальною та безпосередньою загрозою, а її найшвидшим і найсмертоноснішим проявом є екстремальна спека”, – заявив Клюге.
Він наголосив, що спека часто залишається недооціненою небезпекою, хоча її наслідки можуть бути смертельними.
“Спека – це тихий убивця, але вона не є неминучою”, – сказав представник ВООЗ.
Екстремально високі температури особливо небезпечні для людей похилого віку, дітей та осіб із серцево-судинними, нирковими й іншими хронічними захворюваннями. Спека може спричиняти зневоднення, теплові удари та погіршувати перебіг уже наявних хвороб.
За словами Клюге, значної частини смертей можна було уникнути.
Представник ВООЗ також підкреслив, що офіційна статистика відображає лише частину реального впливу екстремальних температур на населення.
“Це лише верхівка айсберга, адже ще мільйони людей зазнають фізичних і психологічних наслідків”, – додав Клюге.
Науковці пов’язують зростання кількості хвиль спеки з глобальною зміною клімату, спричиненою діяльністю людини. За їхніми оцінками, через потепління екстремальні погодні явища, зокрема хвилі спеки, посухи та повені, стають інтенсивнішими та трапляються дедалі частіше.
Клюге зазначив, що Європа нагрівається швидше за будь-який інший континент.
У нових рекомендаціях ВООЗ закликає уряди та місцеву владу розширювати системи раннього попередження про спеку та покращувати інформування груп населення, які перебувають у зоні підвищеного ризику.
Окрему увагу організація приділила міському плануванню. ВООЗ рекомендує збільшувати кількість зелених зон у містах та підтримувати їхній належний стан, щоб зменшити вплив високих температур на населення.
Серед інших запропонованих заходів – контроль за тим, щоб люди похилого віку отримували достатньо рідини під час спекотної погоди, а також коригування робочих графіків для працівників, які виконують обов’язки на відкритому повітрі. Це дозволить уникати роботи під прямим сонцем у найспекотніші години дня.
Водночас Клюге наголосив, що лише індивідуальних заходів недостатньо для розв’язання проблеми.
За словами представника ВООЗ, для зменшення наслідків екстремальної спеки потрібна “скоординована, рішуча та інституційна відповідь” з боку держав і місцевої влади.
Наприкінці травня значна частина країн Західної Європи пережила ранню хвилю спеки, під час якої було зафіксовано температурні рекорди для цього періоду року.
- Метеорологічна служба ООН прогнозує помірне або, можливо, сильне явище “Ель-Ніньйо”. Це може спричинити підвищення глобальних температур та збільшити ризик екстремальних погодних явищ у найближчі місяці.
Високі температури минулих кількох тижнів збільшили ризик сильних лісових пожеж у Європі. Масштабні лісові пожежі вирують на півдні Франції, у Греції, Іспанії та Португалії.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що потенційних міністрів від ультраправої AfD у земельних урядах не варто допускати до секретної інформації. Головною причиною він назвав близькі зв’язки партії з Москвою та Володимиром Путіним.
65-річного вболівальника “Leeds United” і збірної Англії Майкла Г’юїтта знайшли живим і неушкодженим у Барселоні після 10 днів пошуків. Чоловік втратив телефон і не зміг скористатися квитками на рейс до США, де планував відвідати матч чемпіонату світу.
4 липня у Кишиневі остаточно закрили Російський центр науки і культури, який діяв у столиці Молдова в межах підписаної у 1998 році угоди з Росія. У документі було передбачено продовження строку дії кожні п’ять років, однак цього разу влада відмовилася від співпраці.
На Гуамі та Північних Маріанських островах розпочали екстрену евакуацію через наближення супертайфуну Bavi. За прогнозами синоптиків, шторм може принести вітер до 257 км/год, сильні повені та хвилі заввишки майже 11 метрів.