Понад половина українців проти територіальних поступок в обмін на мир – опитування
Джерело: Київській міжнародний інститут соціології
За даними останнього опитування КМІС, понад половина українців проти територіальних поступок на користь РФ задля припинення війни.
У межах опитування, яке тривало у травні-червні, 52% українців заявили, що Україна за жодних обставин не повинна відмовлятись від своїх територій, навіть якщо війна триватиме довше і будуть загрози збереження незалежності.
Натомість протилежної думки дотримують 38% опитаних, на думку яких, задля миру Україна може відмовитись від деяких своїх земель.
Ще 10% не змогли відповісти на це питання.
При цьому 68% проти того, аби окуповані території офіційно вважались частиною РФ, тоді як готові прийняти це 24% опитаних.
78% проти того, аби під контроль РФ передавали ті частини територій, які зараз не окуповані, тоді як 15% – за.
Єдиний випадок, де думки фактично розділились порівну – якщо РФ контролюватиме території без офіційного визнання: такий варіант підтримують 43%, а 48% – проти.
Щодо поділки по регіонах, на заході, півдні та у центрі переважна більшість – понад 50% – проти територіальних поступок РФ, лише на сході більшість опитаних – 48% – готові до територіальних поступок, а 30% – проти.
Опитування тривало з 15 травня по 3 червня 2025 року. Загалом опитано 2004 респондентів (на додаткові питання про територіальні поступки відповіло близько 500 опитаних) віком від 18-ти років на території України (окрім тимчасово окупованих територій).
Відповідне питання КМІС ставить українцям з травня 2022 року. Тоді під час першого опитування проти територіальних поступок було понад 80% опитаних і такий рівень тримався до жовтня 2023 року.
У грудні 2023 року проти поступок було 74%, у лютому 2024 65%, а з травня 2024 проти поступок понад 50% респондентів.
- Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) свідчать, що 60% українців готові нести тягар війни стільки, скільки буде необхідно.
Cудноплавні компанії дедалі обережніше ставляться до проходу через Ормузьку протоку, навіть за схемою, яку координують американські військові. Після серії іранських атак на судна перевізники сумніваються, що маршрут біля узбережжя Оману можна вважати безпечним.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг адміністрацію Дональда Трампа від втручання у німецькі вибори. Його заява пролунала після оголошення грантової програми Держдепу США для європейських організацій, близьких до MAGA-порядку денного.
Національна асамблея Франції підтримала законопроєкт, який дозволяє асистовану смерть для дорослих із тяжкими невиліковними хворобами на пізній або термінальній стадії. Перед набуттям чинності частину норм має перевірити Конституційна рада.
Збройні сили США розпочали нову хвилю ударів по іранських військових об’єктах після ранкової атаки на острів Великий Томб біля Ормузької протоки. У CENTCOM заявили, що цілями стали спроможності Ірану, які використовувалися для загроз судноплавству.
Білий дім розглядає можливість оприлюднити чутливі розвіддані про Китай і потенційні ризики для виборчої системи США. Частина посадовців адміністрації Трампа побоюється, що ці матеріали можуть бути подані так, ніби Пекін впливав на результат виборів 2020 року.