Порошенко: Німеччина перегляне позицію щодо Taurus і членства України в НАТО після виборів

Джерело: Петро Порошенко/Facebook

Лідер Євросолідарності Петро Порошенко, котрий нині перебуває на передвиборчому зʼїзді ХДС у Берліні, заявив, що після виборів у Бундестаг Німеччина може змінити свою позицію стосовно надання Україні ракет Taurus і щодо євроатлантичної перспективи нашої держави.

Нині партія Християнсько-демократичний союз наразі лідирує в опитуваннях, а її лідер Фрідріх Мерц може стати наступним канцлером ФРН. За словами Порошенка, підтримка України у протидії російській агресії закріплена у програмі партії.

Окремо політик відзначив ухвалене бюджетним комітетом Бундестагу рішення про додаткове фінансування України у 3 млрд євро. Крім того, у програмі ХДС закладено підтримку членства України в ЄС і НАТО, що, на думку Порошенка, свідчить про зміну позиції Німеччини, котра раніше демонструвала скептицизм щодо євроінтеграції Києва.

Дуже важлива позиція – вдалося закласти в програму партії гарантовану підтримку майбутнього членства України в ЄС і НАТО. Німеччина весь час вважалася країною-скептиком. Все змінюється, – наголосив Порошенко.

На з’їзді також обговорювали можливу передачу Україні ракет Taurus. Після виборів розглядаються два варіанти – безпосереднє постачання далекобійних ракет або спільний проєкт із Великою Британією, що передбачає збільшення постачань Storm Shadow та Taurus.

І дуже важливо – підтримка свободи, демократії, реформ, підтримка верховенства права, свободи ЗМІ. Принципова позиція – ми маємо виграти не тільки війну, ми маємо виграти мир, – наголосив лідер “Євросолідарності”.

Зауважимо, лідер ХДС Фрідріх Мерц давно виступає за постачання Taurus Україні.

Є один важливий аспект: навіть якщо Бундестаг дасть зелене світло на постачання Taurus, це рішення не буде обов’язковим до виконання. Річ у тім, що рішення про постачання окремих видів озброєнь ухвалює не парламент, а Федеральна рада безпеки. А це означає, що останнє слово залишається за Шольцем, котрий якраз очолює цей орган.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.