«Україна повинна перемогти»: про що заявив кандидат у канцлери ФРН перед виборами
Джерело: DW
Кандидат у канцлери ФРН від консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц назвав перемогу України у війні одним зі своїх пріоритетів.
На думку голови ХДС, перемога України повинна означати відновлення її територіальної цілісності та повну свободу вибору політичних і військових союзів. Про членство України в НАТО лідер консерваторів не згадував. Також Мерц не уточнив, чи передасть він Україні крилаті ракети TAURUS у разі обрання канцлером.
Глава ХДС цього разу використав формулювання: “Росія більше не повинна бачити шансів на успішне продовження цієї війни військовим шляхом”.
На думку Мерца, претензії Володимира Путіна не обмежуються лише Україною, і через кілька років “Росія буде в змозі кинути виклик звичайними (неядерними) озброєннями та НАТО”. Мерц розглядає війну проти України в контексті того, що він назвав “ерою нового системного конфлікту між ліберальними демократіями та антиліберальними автократіями”, маючи на увазі Росію і Китай.
У разі перемоги на виборах Мерц планує відновити ослаблену, на його думку, здатність Німеччини діяти у зовнішній політиці, а також повернути довіру партнерів, насамперед сусідніх країн — Польщі та Франції. Він порадив європейцям не звертати уваги на Трампа, який критикує Європу за недостатні витрати на оборону, а “виконувати домашнє завдання”, зокрема збільшувати оборонний потенціал.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у нещодавньому опитуванні обійшов за рівнем підтримки на посаду майбутнього канцлера не тільки чинного очільника уряду Олафа Шольца, а і лідера опозиції Фрідріха Мерца.
Нове опитування від інституту Forsa засвідчило, що канцлер Німеччини Олаф Шольц втрачає підтримку не лише серед усіх виборців, а й серед прихильників своєї партії.
Лише 13% опитаних хотіли б бачити Шольца кандидатом на посаду канцлера від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Водночас 57% респондентів віддають перевагу міністру оборони Борису Пісторіусу.
Особливо помітним є падіння підтримки Шольца серед прихильників СДПН: 58% висловлюють підтримку Пісторіусу, і лише 30% — Шольцу.
В іншому сценарії, де Пісторіус та кандидат від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц змагаються один з одним, 39% виборців обрали б Пісторіуса, тоді як Мерца підтримали б лише 25%.
Навіть серед прихильників ХДС Пісторіус набрав би 22%, тоді як Мерцу довіряють 59% власних виборців. За словами аналітиків, опитування Forsa демонструє, що Пісторіус має вплив не лише серед лівих, а й серед консервативних виборців.
- Кабінет міністрів Німеччини схвалив проєкт закону, який дозволить армії оцінювати готовність 18-річних громадян країни служити в Бундесвері.
- Уряд Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік, у якому передбачено вдвічі меншу допомогу Україні порівняно з 2024 роком.
- Партії із правлячої коаліції не задумалися “ні на секунду” про дострокові вибори до Бундестагу, заявив офіційний представник уряду Штеффен Гебештрайт, коментуючи заклик опозиції на тлі слабких результатів коаліційних партій на виборах до Європарламенту.
- Віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей і прозорості Віра Йоурова заявила, що Президент РФ Володимир Путін та “інші ворожі актори” можуть зловживати відсутністю регулювання платформи Telegram для поширення фейкових новин у східних країнах Європейського Союзу.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.