Уряд Німеччини не оголошуватиме дострокові вибори до Бундестагу

Джерело: DW

Партії із правлячої коаліції не задумалися “ні на секунду” про дострокові вибори до Бундестагу, заявив офіційний представник уряду Штеффен Гебештрайт, коментуючи заклик опозиції на тлі слабких результатів коаліційних партій на виборах до Європарламенту.

Наступні парламентські вибори в Німеччині призначені на осінь 2025 року, і в уряді мають намір дотримуватися цього плану.

На виборах до ЄП Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца набрала 13,9% голосів виборців, тоді як їхні партнери з правлячої коаліції, “зелені” та Вільна демократична партія – 11,9% і 5,2% відповідно. Своєю чергою, опозиційний консервативний блок ХДС/ХСС отримав 30% голосів, однак, правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” має 15,9% голосів.

Лідер ХСС Маркус Зедер заявив, що правляча коаліція “більше не має підтримки населення”, і закликав провести дострокові вибори до Бундестагу. Він нагадав про президента Франції Емманюеля Макрона, котрий, на тлі зменшення підтримки його партії на виборах в ЄП, розпустив парламент і призначив дострокові вибори. Зедер також закликав уряд ФРН суттєво переглянути політику щодо мігрантів, аби запобігти успіху АдГ на майбутніх виборах у Тюрінгії, Саксонії та Бранденбурзі.

Зауважимо, 9 червня президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск парламенту. Позачергові вибори відбудуться 30 червня та 7 липня. Макрон зробив оголошення після поразки його партії на виборах в Європарламент. Партія “Національне об’єднання” Марі ЛеПен набирала близько 32%, тоді як партія Макрона отримала 15% голосів, а соціалісти мають 14%.

З 6 по 9 червня відбулися десяті вибори до парламенту ЄС, які проводять раз на п’ять років. Громадяни ЄС можуть проголосувати за своїх представників у Європейському парламенті у Страсбурзі. Цього разу 96 із 720 євродепутатів оберуть у Німеччині.

Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що росіяни готуються до втручання у вибори до Європарламенту.

Туск наголосив, що погрози стосуються саме його країни. Також серед країн, які перебувають під найбільшою загрозою втручання, крім Польщі ще є Литва, Латвія, Естонія та меншою мірою Фінляндія.

Згодом ЗМІ проаналізували, як російські інтернет-тролі намагаються втрутитись у вибори до Європейського парламенту за допомогою дипфейків та двійників.

Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.

Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Уряд Канади долучиться до реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду у Києві, зазначили під час зустрічі т.в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва з представниками Посольства Канади в Україні.

Норвегія, Швеція та Фінляндія спільно погодили створення транспортного коридору для військових потреб. Відповідне рішення є відповіддю на потенційну необхідність перекидання збройних сил через кордони на тлі загрози з боку РФ.

У спільній заяві двох країн за підсумками візиту глави РФ Володимира Путіна до Ханої 20 червня мовиться, що В’єтнам та Росія “розширюватимуть співпрацю у низці сфер, зокрема в галузі оборони та безпеки”.

Перед початком Вашингтонського саміту Північноатлантичного альянсу, Сейм Латвії звернувся до парламентів країн-членів з закликом підтримати заявку України на вступ до Альянсу.

Попри обмежений бюджет, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус продовжує модернізацію своїх військ. За інформацією Spiegel, глава Міноборони планує придбати понад сотню танків Leopard у найсучаснішій комплектації на майже три мільярди євро.