Уряд Німеччини погодив, що у 2025 році Україні виділять з бюджету вдвічі меншу допомогу
Джерело: Spiegel
Уряд Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік, у якому передбачено вдвічі меншу допомогу Україні порівняно з 2024 роком.
Федеральний уряд Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік, який включає заходи для стимулювання економіки, і передав його до Бундестагу. Заплановані витрати складають 480,6 млрд євро, дотримуючись максимального порогу витрат (так званого “боргового гальма”). Також для 2024-2025 років передбачено нові борги на понад 94 млрд євро, з яких 43,8 млрд євро – запозичення у 2025 році.
Бундестаг почне розгляд проєкту з вересня і, ймовірно, затвердить додатковий бюджет на 2024 рік 8 листопада, а бюджет на 2025 рік – 29 листопада. До того часу можуть вносити зміни.
Проєкт передбачає збільшення видатків на оборону на 1,3 млрд євро – до понад 53 млрд євро, що менше, ніж початково хотів міністр оборони Борис Пісторіус, який наполягав на 60 млрд євро. Це питання, ймовірно, стане предметом бурхливих дискусій у парламенті.
Крім того, 22 млрд євро з фінансованого борговими коштами спецфонду передбачені на вдосконалення обладнання для Бундесверу. На військову допомогу ж Україні передбачено до 4 млрд євро, тоді як у бюджеті на 2024 рік було майже 8 млрд євро.
Рішення є частиною бюджетних заходів, спрямованих на скорочення дефіциту в 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами.
- Станом на сьогодні Німеччина не може погодити Україні передачу своїх винищувачів, заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт. Він пояснив, що кілька інших країн уже готуються передати Києву літаки F-16 і українські пілоти проходять на них навчання.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.