Порошенко про атаку дронів на столицю РФ: «Це реалізація нашого права на самооборону»

П’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко наголосив, що атаки Україною об’єктів на території РФ є цілком законними і здійснюються в межах нашого права на самооборону.

Джерело: MSNBC.

“Перш за все, це легітимна ціль ЗСУ, це реалізація нашого права на самооборону. Це, можливо (я не можу виключити цього), просто тестовий політ для підготовки до нового удару по критичному російському об’єкту”, – вважає політик.

Він додав, що щодня російська війська убивають мирних українців – і доки це триває, ні в Москві, ні в Криму почуватися спокійно ніхто не має.

Порошенко наголошує: ми не даємо жодного шансу Росії просунутися, додавши що для закріплення успіхів нам потрібно більше західної зброї:

“Зброї ніколи не буває достатньо. Наш контрнаступ може бути ефективнішим, для цього потрібна зброя та боєприпаси без будь-яких обмежень щодо дальності, типу озброєння тощо. Немає жодних стандартів НАТО, які могли б забезпечити наступ без авіаційної підтримки. Не існує жодної наступальної операції за стандартами НАТО без ефективної ППО”, – заявив лідер “ЄС”.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.