Поруч з Національним музеєм Голодомору вшановували пам’ять закатованих радянсько-кремлівським режимом українців

Щороку в четверту суботу листопада українці згадують трагічні події минулого, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв Голодоморів. У 2024 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 23 листопада.

Цей день є національною традицією, яка об’єднує країну у скорботі та пам’яті. Однією з важливих символічних традицій є запалення свічки пам’яті, яку українці ставлять на підвіконня своїх домівок о 16:00, після загальнонаціональної хвилини мовчання.

Центральним місцем вшанування пам’яті жертв Голодомору є Національний музей Голодомору-геноциду в Києві. Його меморіал у вигляді “свічки пам’яті” став символом згадки про мільйони загиблих. Щороку біля меморіалу збираються тисячі українців, приносячи колоски пшениці, хліб та свічки.

Музей не лише увічнює пам’ять про трагічні події, але й виконує освітню функцію, розповідаючи про масштаби трагедії, її причини та наслідки.

Сьогодні на екрані, розміщеному поруч з музеєм, висвітлювали розповіді очевидців Голодомору, де вони описувати жахіття цього злочину радянсько-кремлівського режиму.

Голодомор 1932–1933 років став однією з найтрагічніших сторінок в історії України. За різними оцінками, тоді загинули мільйони людей. Цей день — це не лише пам’ять про загиблих, але й нагадування про необхідність збереження історичної правди, щоб подібні трагедії більше не повторювалися.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.